Користуватися інтернетом нині можуть не лише дорослі, а й діти. «Всесвітня павутина» допомагає хлопцям та дівчатам навчатися, спілкуватися з друзями, стежити за різними подіями і розважатися. Але крім користі, мережа Інтернет несе й реальні загрози, з якими дитина часто не може самотужки впоратися. Так що таке «кібербулінг» та «кібергрумінг» та як їм протидіяти:

Кібербулінг – це  цькування, образи чи погрози, які лунають на адресу дитини за допомогою засобів електронної комунікації (повідомлення у соціальних мережах, миттєві повідомлення, електронні листи, СМС).

Кібергрумінг, або онлайн-грумінг – це вид сексуального насильства проти дітей в інтернеті. Шахраї реєструються в соцмережах під виглядом підлітків, «входять» у довіру до своїх ровесників, щоби отримати від них інтимні фото чи відео, а потім шантажують, аби здобути ще відвертіші матеріали, гроші чи взагалі змусити до особистих зустрічей в офлайні.

Хоча булінг (цькування) та кібербулінг часто між собою пов’язані, але від останнього залишається цифровий слід – записи, які можуть стати доказами для припинення цькування чи покарання кібербулера.  Люди, які стали жертвами будь-якої форми насильства, включаючи булінг, кібербулінг чи кібергрумінг, мають право на справедливість та притягнення кривдника до відповідальності.

Відповідно до статей 2, 6 Закону України „Про захист суспільної моралі” виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються. А виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством. Зокрема, забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка:
●пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;
● пропагує фашизм та неофашизм;
● принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;
● пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь;
● принижує особистість, є проявом знущання з фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;
● пропагує невігластво, неповагу до батьків;
● пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.

Що ж робити, якщо ви стали жертвою кібербулінгу чи кібергрумінгу?

1.    Зберегти свідчення факту кібербулінгу.
2.    Видалити сторінку із соціальних мереж.
3.    Звернутися до правоохоронних органів.
4.    Якщо є зміни поведінкового та емоційного стану – звернутися до психолога.

Збережені свідчення – листування, коментарі, відеоматеріали стануть вашими доказами у справі, яку відкриють правоохоронні органи. І тоді агресора можуть покарати: відповідно до зазначеного закону, накладуть штраф або призначать громадські роботи.

А ще, всі особи, які стали жертвами чи свідками кібербулінгу, можуть звернутися за допомогою:

 

● Національна дитяча «гаряча» лінія:  0 800 500 225  або  116 111 (безкоштовно з усіх мобільних).
● Національна поліція України – 102;
● Контакт-центр безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103;
● Освітній омбудсмен – 03058, м. Київ, відділення поштового зв’язку 58, а/с 48, телефон: 095 143-87-26, email: ez@eo.gov.ua

 

 

              Щорічно 29 січня відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до бою між українськими військовими курсантами та військами червоної армії під командуванням капітана Муравйова під Крутами.

                     29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.

                           Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей. Українці затримали росіян на чотири дні, що дало змогу укласти Берестейський мирний договір

                                                                                                (Брест-Литовський мирний договір).

                     Яким був 1918 рік в історії України, що насправді сталося того дня та чому протягом понад ста років після бою крутян згадують у межах трагічного наративу, в ефірі Українського радіо розповів науковий співробітник Інституту історії України НАН України Віталій Скальський.

Як відбувався бій

          За словами Скальського, у середині грудня розпочався наступ більшовицьких військ в Україну, який вони вели в основному через Харків. З Харкова на Київ більшовики рухались через Полтаву, а залізнична лінія "Київ-Москва", де і є станція Крути, розглядалась більшовиками, як допоміжна. Там діяли невеликі загони більшовицьких матросів, а основний напрямок був під Полтавою.

          Військове керівництво України ухвалило рішення, що основні українські військові сили мають піти також під Полтаву.

         "Гайдамацький кіш Слобідської України та інші добровольчі загони вели бої там. А на чернігівський напрямок, на Крути, під Бахмач було відправлено допоміжні сили. Це були в основному загони, сформовані з юнаків Київської військової школи імені Богдана Хмельницького. Юнаки – це не молоді хлопці, це слухачі цієї школи. Це люди з військовою освітою, які знайомі зі зброєю, які знають, як стріляти й що таке військова дисципліна. І фактично весь тягар бою, який стався 29 січня, винесли саме вони", – розповів Скальський.

         У цьому загоні юнаків був ще і студентський курінь. Туди записалися добровольці, студенти й випускники, активісти молодіжних організацій, в тому числі й декілька гімназистів старших класів з різних навчальних закладів Києва. Саме вони потім стали жертвами розстрілу.

Національна поліція України в Полтавській області повідомляє 

 

3 грудня - Міжнародний день людей з інвалідністю

Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає день людей з інвалідністю. Разом з нами живуть люди, фізичні можливості яких обмежені. Це ті, хто з певних причин не може повноцінно забезпечувати себе, доглядати за собою. Інвалідність може бути вродженою і набутою в результаті травм, інфекцій, тощо.

Міжнародний день людей із інвалідністю не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю.

Україна, як і всі цивілізовані країни з високою культурою людських відносин, до таких людей ставиться, як до людей з особливими потребами, які потребують додаткової уваги суспільства. Такі люди не називають себе інвалідами, вони не вимагають до себе жалю, для них важливе лише елементарне – можливість жити. Бути в суспільстві, самореалізуватися, мати доступ до гідної освіти і робочих місць.

Проведення Міжнародного дня людей з обмеженими фізичними можливостями спрямовано на привернення уваги до проблем цієї категорії суспільства, захист їх гідності, прав та благополуччя. Це день підведення підсумків зробленого, аналіз фактичного становища людей з особливими потребами в суспільстві і визначення планів щодо поліпшення їх життєвого рівня.

Відзначаючи Міжнародний день інвалідів, прогресивне людство засвідчує цим, що громадяни з обмеженими фізичними можливостями потребують особливої уваги. Для них мають бути створені такі умови, які дають змогу відчувати себе рівними серед рівних. Адже саме ставлення до інвалідів визначає ступінь цивілізованості суспільства. Захищаючи гідність таких особливих людей, ми захищаємо своє людське обличчя.

Всі підрозділи міграційної служби Миколаївщини  оснащені пандусами, кнопками виклику персоналу (співробітника) для надання послуг людям з обмеженими можливостями при пересуванні, а також тактильними табличками шрифтом Брайля для людей з вадами зору, тому люди з обмеженими фізичними можливостями можуть безперешкодно потрапити до будь-якого підрозділу міграційної служби Миколаївської області. 

Увага держави та милосердя, толерантність кожного з нас допоможуть спростити життя людей з обмеженими можливостями, створити майбутнє, де б люди не були виключені з соціуму з-за проблем зі здоров`ям.

Бажаємо всім людям з особливими потребами витримки, оптимізму, здоров`я, можливості втілити в реальність Ваші плани та задуми!

 

2 ГРУДНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗА СКАСУВАННЯ РАБСТВА

ороку 2 грудня відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Саме цього дня 1949 року Генеральною Асамблеєю ООН прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. Для України документ набрав чинності 15 лютого 1955 року.

   Рабство може здатися застарілим поняттям, адже в більшості колоній воно було скасовано ще в XIX столітті. Однак вважати, що рабство в сучасному світі повністю викоренено, буде помилкою. Одним із сучасних форм рабства є торгівля людьми.

   Торгівля людьми це нелегальна діяльність, що включає в себе вербування, контроль та використання людей задля отримання вигоди від ïх експлуатаціï. Використовуючи силу, обман та примус, людей по всьому світу в XIX сторіччі продають та купують проти ïх волі. Це не лише сексуальна експлуатація або випадки, пов’язані із викраденням людей. Більшість постраждалих серед украïнців перебували в трудовій експлуатації або були втягнені в злочинну діяльність, за що наразі відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.

   Уразливими категоріями осіб, які відносяться до групи ризику потрапити до торгівців людьми є: незаміжні жінки, самотні матері, розлучені особи; молодь, діти вулиць, діти-сироти; сільське населення, внутрішньо переміщені особи; іноземні громадяни – трудові мігранти; особи, які зазнали насильства, у тому числі сексуального; бідні, малозабезпечені особи; особи з проблемами психічного здоров’я.

   За статистикою, станом на сьогодні Міністерством соціальної політики України встановлено статус 131 особі, які постраждали від торгівлі людьми, з них 33 жінкам, 96 чоловікам, 2 хлопчикам. По Дніпропетровській області такий статус встановлено 6 особам, які постраждали від трудової експлуатації, з них: 1 – жінці, 5 – чоловікам. За період з 2012 року по Дніпропетровській області такий статус надано 59 особам.

   Департамент соціальної політики міської ради наголошує, що жертвою торгівлі людьми може стати кожен, неважливо якого віку, віросповідання, чи статі.

УБЕРЕЖІТЬ СЕБЕ ТА СВОЇХ БЛИЗЬКИХ, БУДЬТЕ ПОІНФОРМОВАНІ.

527.org.ua – електронні консультації
527 – безкоштовні дзвінки з мобільних телефонів в Україні
0-800-505-501 – безкоштовні дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні

Виховна година для асинхронного опрацювання: https://vseosvita.ua/lesson/start/esxp641

 

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

1 грудня уся світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цього дня людство згадує про те, яку серйозну загрозу для життя несе ця глобальна проблема.

День започатковано у 1988 році, він покликаний підвищити поінформованість щодо ВІЛ/СНІДу та привернути увагу суспільства до порушень прав і свобод людини, які мають ВІЛ-статус.

У цей день в усьому світі відбуваються різноманітні соціальні акції, спрямовані на інформування про небезпеку хвороби, шляхи її поширення, симптоми, особливості лікування.

Стратегія України щодо боротьби з епідемією та профілактикою ВІЛ/СНІДу відображена в нормативних актах, зокрема в Законах України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», Постановах КМ України, інструкціях МОЗ України тощо, низці державних соціальних програм.

Відповідно до сучасних принципів протидії поширенню ВІЛ-інфекції розвиваються напрями профілактики, догляду та підтримки, які передбачають просвітницьку діяльність, забезпечення рівного доступу до медичних та соціальних послуг серед груп населення, що мають підвищений ризик інфікування ВІЛ, людей, що живуть з ВІЛ, членів їх сімей тощо. 

Важливим фактором успіху такої роботи залишається використання усіх існуючих можливостей щодо співпраці державних органів влади та установ з громадськими, профспілковими організаціями, організаціями роботодавців, науковими та освітніми установами для розповсюдження серед громадян інформації про ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Водночас стигма та дискримінація, пов’язані з ВІЛ/СНІД, чинять серйозний психологічний вплив на самосвідомість ВІЛ-позитивних людей, понижують самооцінку людини та призводять до тяжких емоційно-психологічних наслідків. Тому дуже важливо виховувати толерантне ставлення до людей, яких торкнулася проблема ВІЛ/СНІДу.

Заходи, що традиційно проводяться в цей день, традиційно відбуваються із символом – Червоною стрічкою. Її вигадав художник Франк Мур. У 1991 році цей символ був використаний вперше. Тепер кожен, хто надягає Червону стрічку 1 грудня, висловлює свою надію на майбутнє без СНІДу.

Джерело: https://pon.org.ua/novyny/9129-vsesvitnii-den-borotby-zi-snidom.html

 25 листопада — Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.

25 листопада — Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Його оголосила Генеральна Асамблея ООН ще 1999 року. Відтоді уряди багатьох країн світу та різноманітні організації привертають увагу до цієї проблеми з метою боротьби проти такого явища як насильство.

Проблема насильства щодо жінок досі залишається викликом для сучасного світу. За оцінками, опублікованими ВООЗ, приблизно кожна третя (30%) жінка в усьому світі протягом свого життя зазнавала фізичного та/або сексуального насильства.

67% жінок в Україні зазнавали психологічного, фізичного чи сексуального насильства з боку партнера чи іншої особи, починаючи з 15-річного віку. Насильство немає кордонів, воно трапляється в кожній країні, у кожному суспільстві: у школі, на роботі, на вулиці, вдома, у соціальних мережах. Жінка може стати жертвою як в умовах збройного конфлікту, так і в мирний час.

Безумовно, насильство щодо жінок становить кричуще порушення прав людини та загрожує благополуччю і здоров’ю жінки, а тому має бути викорінене як явище в короткостроковій перспективі.

З 24 лютого 2022 року, коли російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, контекст, у якому ведеться боротьба з гендерно зумовленим насильством, різко змінився. Зросла кількість жертв насильства: від нього потерпають жінки й чоловіки, хлопчики й дівчатка.

Та навіть в умовах війни Україна продемонструвала своє прагнення покласти край насильству щодо жінок і домашньому насильству, ратифікувавши Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, більш відому як Стамбульська конвенція.

Конвенція спрямована на те, щоб вплинути на світогляд окремих людей, закликаючи всіх членів суспільства, особливо чоловіків та хлопчиків, змінити свою модель поведінки. По суті, Конвенція знову закликає до забезпечення більшої рівності між жінками та чоловіками, оскільки насильство щодо жінок випливає з відносин нерівності між жінками та чоловіками у суспільстві та закріплюється в ньому через культуру терпимості до насильства та його ігнорування.

Джерело: https://dn.gov.ua

 

В Україні стартує акція«16 днів проти насильства»

Щороку в Україні з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Адже у світі постійно відбуваються війни, напади, дискримінація, приниження. Саме тому важливо збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у суспільстві, нагадати людям про те, що насильству немає виправдання, а також створити в конкретному регіоні соціальний простір, вільний від насильства. 

Ми маємо на меті підвищити поінформованість суспільства, масово мобілізувати людей до змін та висвітлити питання, пов’язані з проблемами подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків.

Дати початку та завершення Всеукраїнської акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Шістнадцятиденний період акції охоплює наступні важливі дати:

• 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
• 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
• 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
• 3 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю;
• 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
• 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
• 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
• 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

У знак підтримки, люди у всьому світі пов’язують помаранчевою стрічкою свій одяг. Це офіційний колір протидії насильству, що символізує світле та вільне майбутнє.

Законодавством України передбачені заходи з протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства.

В Україні діє Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», і з початку 2019 року домашнє насильство в нашій країні вважається кримінальним злочином.

Важливим у цій сфері є ухвалення у 2020 році Указу Президента України «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства». Одним з інструментів його реалізації є Державна соціальна програма запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів від 24 лютого 2021 року № 145.

І ми не стоїмо осторонь. В Гімназії імені Віри Роїк ЛМР в рамках цієї акції будуть проведені заходи.

 

Шахрайські схеми 

Прості правила безпеки 

Війна в Україні стала підґрунтям для поширення шахрайських схем, заснованих на вразливому емоційному стані та зловживанні вашою довірою. При цьому кмітливість шахраїв виходить за рамки вже добре знайомих українцям афер, тож з’являються нові способи ошукування. Національна поліція України розповідає про найпоширеніші схеми шахрайств та основні правила безпеки, які допоможуть викрити аферистів.

 Переглянути електронні матеріали 

https://drive.google.com/drive/folders/1afdqJ7pcyIzHhotZRtpTaBMYcvx6h4e6?usp=sharin

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

 

Комунікаційна кампанія «Ти як?»

Всеукраїнської програми ментального здоров’я

«Скажи чесно, ти як?»

З цього запитання розпочалась Всеукраїнська програма ментального здоров’я за ініціативою Олени Зеленської, що передбачає багатошарову трансформацію системи психічного здоров'я та психосоціальної підтримки через низку компонентів, зокрема:

• формування державної політики та координацію в регіонах;
• міжнародну співпрацю та налагодження взаємодії з донорами, партнерами, неурядовим сектором;
• навчання фахівців першої лінії контакту, донавчання та тренінги для фахівців з психічного здоров’я;
• створення системи професійних стандартів;
• пілотування, втілення проектів та створення окремих продуктів;
• всеукраїнську комунікаційну кампанію «Ти як?».

Комунікаційна кампанія «Ти як?» є одним із ключових «пазлів» Всеукраїнської програми ментального здоров'я, яка впроваджується в Україні за ініціативою першої леді Олени Зеленської. Фактично це велика просвітницька робота, мета якої – сприяти формуванню в суспільстві культури піклування про ментальне здоров’я.

Як свідчать численні соціологічні дослідження, ні до повномасштабної війни, ні зараз, в українців немає таких звичок як: бути у себе на часі, прислухатися до себе (що я відчуваю? як це на мене впливає?), звертатися до фахівця, коли розумієш, що ти не ОК. Серед причин:

• Стигма: «ти що, сам не справляєшся?», «може просто тобі треба більше працювати?», «навколо люди гинуть, а ти зі своїми слізьми?». Страхи, міфи, стереотипи щодо теми ментального здоров'я, упереджене ставлення до людей з ментальними розладами – цей шлейф тягнеться ще з радянських часів, коли система охорони психічного здоров'я мала нелюдський каральний присмак. 
• Немає розуміння цінності ментального здоров'я. На фоні зі здоров'ям фізичним воно ніби не дуже суттєве, несерйозне?! Бо невидиме? Звісно ж, зламану ногу ми бачимо одразу, а зламану психіку – ні. Однак ментальне та фізичне здоров'я – нерозривне ціле. Одне не працює без іншого. Врахування обох аспектів є життєво важливим для загального благополуччя.
• А ще: ми настільки зосереджені на боротьбі з ворогом, що всі зусилля спрямовуємо на це. «Що я? Я буду у себе на часі після Перемоги». Але відкладати не варто, бо зволікання сьогодні матиме ефект бомби уповільненої дії завтра. «Детонації» не витримає жодна медична система.

Спрямовувати зусилля варто на плекання стійкості зараз, щоб не лікувати розлади потім.

Комунікаційна кампанія «Ти як?» стартувала у березні цього року за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). 

На першому етапі було важливо закликати людей звертати увагу на свій внутрішній стан. Тому й питання: «Ти як?» у різних його проявах: хтось слідкував за сторінками у соціальних мережах, хтось чув ролики на радіо та бачив лаконічні білборди, а ще хтось прочитав допис про ментальне здоров’я на сторінці у відомого блогера. Як невеличка перемога: зацікавленість людей та їхня готовність дізнаватися більше. 

Але що далі, коли відповів для себе на «Ти як?» Якщо не ок– як ти можеш це змінити? Якщо ок – що ти можеш зробити, аби допомогти близьким людям теж знайти своє джерело сили? 

Тому наступний етап комунікаційної кампанії – популяризувати на якомога більшу аудиторію практичні поради, техніки самодопомоги та підтримки інших. Бо 80% людей, за оцінками експертів, можуть впоратися самостійно, якщо опанують відповідні навички. 

З психологічними ранами ми стикаємосяне рідше, ніж з фізичними. І тут працює той самий принцип: якщо людина отримає допомогу відразу після «поранення» – це не тільки прискорить загоєння, але і допоможе уникнути ускладнень або ж принаймні зменшити ступінь їх тяжкості.

Комунікаційні платформи ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ПРОГРАМИ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я

Спеціальна сторінка – http://howareu.com

Facebook – https://www.facebook.com/howareu.program 

Instagram – https://www.instagram.com/howareu_program 

YouTube – https://www.youtube.com/@howareu_program 

Twitter – https://twitter.com/howareuprogram 

Telegram – https://t.me/howareu_program 

TikTok – https://www.tiktok.com/@howareu_program 

Viber –  https://invite.viber.com/?g2=AQAyHzQp6XJwmVCkkkXeWJVdLF8eAQa8Pzq3NYgcLWJGls3sN3tGibu5P%2BEH0rsb 

Як саме підтримати комунікаційну кампанію «Ти як?» 

Просимо поширювати інформацію (техніки самодопомоги, корисні контакти гарячих ліній та партнерів тощо) зі сторінки Програми на офіційних сайтах закладів (установ, центрів) освіти, у соціальних мережах, на своїх особистих сторінках.

 Допоможи іншим піклуватись про своє ментальне здоров’я ❤️

Супровід розробки та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я забезпечує Координаційний центр з психічного здоров'я при Кабінеті Міністрів України за експертного партнерства та підтримки ВООЗ. Майданчиком для ухвалення рішень є Міжвідомча координаційна рада Кабінету Міністрів України.