Поради батькам щодо безпечного використання мережі Інтернет

Інтернет – це така ж реалія нашого життя, як телефон або телевізор. Далеко не всі батьки нашої гімназії усвідомлюють, наскільки важливу роль відіграє Інтернет в житті їхніх дітей. Варто прийти до розуміння, що батьки учнів несуть таку ж відповідальність за поведінку своїх дітей в Інтернеті, як і на вулиці. Інакше діти можуть зіткнутися із цілком реальними негативними результатами віртуального спілкування. Через те, пропонуємо батькам ознайомитися з актуальною інформацією, для збереження здоров’я дітей.

5 простих правил для батьків

• Підвищуйте власну комп'ютерну та інтернет-обізнаність.
• Опановуйте Інтернет разом із дитиною.
• Станьте другом дитині у соціальній мережі, або попросіть близьких знайомих зробити це.
• Встановіть «Батьківський контроль». Регулярно оновлюйте антивірус.
• Створіть територію безпечного Інтернету. Використовуйте поновлюваний перелік безпечних для дитини сайтів.

Що роблять в онлайні підлітки
Підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в онлайнові ігри. Вони активно використовують пошукові сервери для знаходження інформації в Internet. Більшість підлітків відвідували чат-кімнати, і багато з них брали участь у дорослих або приватних чатах.

Цікаві цифри, факти, події (за матеріалами наукових досліджень)
78% українських дітей старше 6 років користуються Інтернетом;
24% батьків не знають про те, що їхні діти виходять в Інтернет через мобільні телефони;
9% батьків не підозрюють, що їхні діти виходять в Інтернет через мобільні телефони батьків;
8% батьків не знають, що їхні діти відвідують Інтернет-клуби;
27% дітей зізналися, що в Інтернеті з ними контактували незнайомці, третина з них пішли на контакт;
28% висилали фото віртуальним знайомим;
7% ділилися в Інтернеті інформацією про сім’ю.

Про інтернет-залежність
Підтримання здорового балансу між засобами розваг та іншими видами діяльності в житті дітей було завжди проблемою для батьків. Internet зробив це завдання ще більш складним. Можливості, які надає Internet для спілкування та онлайнових ігор, означають, що багато дітей і підлітків втрачають відчуття часу, знаходячись в онлайні. Ось кілька порад, як можна допомогти вашим дітям встановити здоровий баланс між використанням Internet та іншими видами діяльності

• У розмові з дитиною, в якої є ознаки інтернет-залежності, важливо не протиставляти інтернету реальне життя, а показати, як вони можуть доповнювати одне одного! Ваша дитина безмірно захоплена іграми-стрілялками? Чудово, запропонуйте їй стати сильним героєм не тільки на екрані мобільного телефону або монітора, а насправді зайнятися спортом, навчитися прийомам самооборони тощо. Сходіть разом у спортзал, зіграйте в підходящу спортивну гру.
• Важливо правильно використати властиву кожній дитині рису – цікавість! Добре знаючи свою дитину, ви обов'язково знайдете в навколишньому світі речі, які її неодмінно зацікавлять.
• Розробіть правила використання Інтернету. Постарайтеся встановити такі часові обмеження на роботу в Інтернеті, щоб у дитини залишався час для інших занять і, головне, для фізичної активності. Комп'ютер краще розміщати не в дитячій кімнаті, а в кімнаті для дорослих. Тоді у вас буде більше можливостей слідкувати за тим, що дитина на ньому робить.
• Обов'язково проаналізуйте свою поведінку – чи не занадто багато часу Ви проводите в Інтернеті? Адже діти прагнуть брати приклад зі своїх батьків.

Норми, визначені Міністерством охорони здоров’я України — час використання комп’ютера протягом тижня:

• 6 років — 30-45 хвилин;
• 7-11 років — 2 години, але не більше 1 години на добу;
• 12-14 років — 2,5 години, але не більше 1 години на добу;
• 15-16 років — 7 годин, але не більше 1 години на добу.

Шановні колеги пропоную вебінар та новий урок про "Попередження впливу шкідливого контенту в Інтернеті" для учнів 6-8 класів

 http://s7582194.sendpul.se/views/ua/Mjk5NzI1/416214cdcc2da3968d8a228b31104b3a/h/a7c33995db88606585546f83211fba5d

 Видеофільм "Час зупенити насильство!" 

 Дати людині щастя улюбленої праці – 

означає допомогти їй знайти серед безлічі доріг ту,

 на якій найяскравіше розкриваються індивідуальні

 творчі сили і здібності її особистості

Василь Сухомлинський

                  В умовах реформування системи освіти в Україні особливої ваги набуває проблема, пов’язана з прагненням сучасної молоді знайти місце рівноправного партнера у суспільних процесах, які протікають швидко і вимагають від них одночасно високого рівня загальної підготовки й ґрунтовних знань в обраній сфері професійної діяльності. У сучасному суспільстві молодь не може успішно реалізувати свої соціально-професійні орієнтації без сприяння інститутів системи освіти. Такі заклади не тільки транслюють підростаючому поколінню обсяг знань і передають спеціальні вміння, а також і формують життєві орієнтації, установи та трудові навички, зокрема – вибір майбутньої професії, продовження освіти й професійну підготовку. Таким чином, одним із пріоритетних завдань сучасної системи освіти є організація роботи з учнівською молоддю щодо усвідомленого професійного самовизначення. Профорієнтація – не просто рішення. Це ланцюжок рішень, процес, що відбирає кілька років, а то й десятиліть. Оскільки мета школи – підготувати учнів до дорослого життя, профорієнтація має  сформувати  у дитини самоусвідомлення та навички, що згодом допоможуть зробити правильний вибір.

  презентація

Як під час кризи залишитися на плаву

 

Ми з вами живемо у нелегкий час. У період всесвітньої пандемії, локдауну, економічних та інших проблем. У житті кожної людини рано чи пізно трапляються ситуації, коли щось виходить з-під контролю, йде зовсім не так, як хотілося б, іншими словами - настає криза. Криза має дезорганізуючий вплив на життя і відносини в суспільстві.

Кризи неминучі, так влаштоване життя - від них не сховатися! Такі моменти, як правило, характеризуються розгубленістю, пригніченістю або іншими подібними станами, викликаними, в основному, почуттям страху - страху щодо найближчого майбутнього. В такому стані складно допустити думку, що все, що відбувається, може піти на користь.

Як правило, в кризових ситуаціях людина занурюється в свої негативні думки і входить в роль жертви, згідно з якою, починає звинувачувати інших в тому, що сталося.

Чи є виправданою така поведінка? Ні, це шлях, що веде в нікуди, і крокуючи по ньому, часом буває дуже складно повернутися назад!

Давайте тепер розглянемо ситуацію з іншого боку. Який позитив несе в собі криза?

У психології існує значна кількість досліджень, які доводять, що для людини кризові періоди є значущими з точки зору появи певних змін у свідомості та поведінці, а тому є важливою та необхідною умовою розвитку людини.

Отже, криза може нести в собі:

Зміни. Стан справ вказує на те, що людині необхідно щось змінювати в житті, наприклад старі думки та поведінку.

Мотивацію. З'являється чітка мотивація - рушійна сила, яка змушує працювати над собою і не опускати руки під впливом навколишньої дійсності! Вихід на новий рівень розвитку. Коли людина знаходиться в зоні комфорту, то навряд чи у неї виникне бажання щось кардинально міняти в своєму житті, ставити перед собою глобальні цілі та досягати їх. Коли людина виходить із зони комфорту – саме при таких умовах відбувається перехід на новий рівень розвитку особистості, саме так і досягається прогрес!

Ви запитаєте: якщо криза – це такі можливості, то чому основна маса людей, стикаючись з нею, не сприймає кризу позитивно?

Є одне «але», яке полягає в сприйнятті того, що відбувається.

В теорії криз під поняттям "криза" розуміється не сама ситуація, а емоційна реакція людини на ситуацію, що виникла. Відомий вислів говорить: «якщо не можеш змінити ситуацію - зміни своє ставлення до неї»! Погляд на будь-яку подію з точки зору позитиву звільняє від необхідності нервувати, піддаватися паніці і зациклюватися на проблемі, та й сама проблема перестає бути такою, а переходить в розряд завдань, які, як відомо, мають рішення.

Таким чином, замість того, щоб обирати роль жертви, яка виключає можливість будь-яким чином впливати на події – людина розглядає те, що відбувається, з позиції господаря, який бере на себе відповідальність за свої думки, емоції та дії, а тому може змінити ситуацію на свою користь! Ось і виходить, що шлях до прогресу складається з низки певних перешкод. Долаючи їх, можна отримати новий корисний досвід і розширити свідомість.

Що допомагає людині змінити акцент зі страждання на активні дії, з «негативної ситуації» на «шанс»?

На мою думку, це внутрішні ресурси, які є в кожної особистості:

- Довіра до себе, до своїх емоцій та потреб.

- Прояв своїх емоцій – важливо дозволити собі проявляти емоції та почуття, і не тримати все всередині. Розмова з іншими про те, що сталося, допомагає впоратися зі зміною.

- Соціальна активність та соціальний інтерес – дія на користь іншим людям, прояв активної життєвої позиції. І найголовніше, на нашу думку, що може допомогти людині пережити кризу та негативні події, – це власне рішення рухатися вперед, долаючи труднощі. Більшість людей спроможні подолати кризу за підтримки своїх близьких.

Ви теж можете підтримати своїх близьких:

- тим, що вислухаєте,

- тим, що побудете поруч,

- тим, що допоможете в побуті,

- тим, що підтримаєте надію,

- тим, що покажете, що Ви готові приділити близькій людині свій час зараз і в майбутньому,

- тим, що при необхідності допоможете звернутися по професійну допомогу.

Отже, давайте подумаємо про те, як пережити кризу:

● Не ховатися! Для успішного подолання переломних етапів важливо поглянути своєму страхові у вічі, показавши готовність до боротьби. Як говорить прислів’я: «Поінформований – значить, озброєний!» Що саме ми можемо зробити? Оволодіти інформацією, як вести себе під час пандемії, що ми маємо робити для уповільнення поширення COVID-19. Подумати про те, як ми можемо впоратися зі стресом; про те, як використовувати час карантину для розвитку своєї особистості, для отримання нових знань та навичок тощо.

● Знайти точку опори. Це можна зробити у спілкуванні з близькими, наставниками, професійними менторами чи психологами.

● Прийняти себе! Важливо полюбити себе такою/таким, яким Ви є, унікальною/унікальним.

● Відфільтрувати все зайве. Тут корисно переглянути “непотрібні” речі, обов’язки та людей навколо себе. Коли настає непростий період, краще робити те, що насправді приносить задоволення. Слід пам’ятати, що криза – це момент розкриття можливостей! Таким чином, саме на цьому переломному етапі життя надає нам шанс вийти на новий рівень розвитку! Криза - це не хвороба, яку потрібно лікувати, криза - це життя, яке потрібно жити!

Ми поговоримо з Вами про те, як перемогти стрес під час кризи. Власне, під час будь-якої кризи, у тому числі пандемії, важливо визначити, як виглядає стрес, вжити заходів, щоб впоратися зі стресом, і знати, куди звернутися, якщо Вам потрібна допомога. Глобальна пандемія коронавірусної інфекції, яка сколихнула весь світ, додає нам усім ще більше складності в звичайному житті, породжуючи стрес у населення.

Стрес - це природна реакція, яку відчуває кожен.

Ознаками стресу можуть бути:

• емоційні реакції: почуття печалі, гніву, переляку тощо.

• поведінкові реакції: відсутність мотивації, небажання щось робити тощо.

• фізичні реакції: головні болі, біль у м’язах, біль у спині, поганий сон, відсутність апетиту тощо.

В умовах кризи природно відчувати стрес, почуватися засмученими, розгубленими, відчувати страх або гнів. Але у деяких людей страх, тривога, печаль, напруга, збудження, замкнутість та інші емоційні та фізичні реакції можуть зустрічатися частіше, особливо під час карантину.

Також слідкуйте, чи не виникають у Вас:

- Почуття оніміння, зневіри, плутанини, тривоги чи страху

- Зміни рівня апетиту, енергії та активності

- Складність під час зосередження на чомусь

- Поганий сон або кошмари, засмучення думок і образів - такі фізичні реакції, як головні болі, болі в тілі, проблеми з шлунком та шкірні висипання

- Погіршення хронічних проблем зі здоров’ям

- Гнів

- Посилення вживання алкоголю, тютюну чи інших наркотичних засобів.

Для збереження психологічного здоров’я нам важливо знати, як управляти стресом. У цьому нам допоможуть такі правила:

Перше правило. Відчувати тривогу – це нормально! Всі люди навколо відчувають те ж саме, і всім також погано й тривожно. Проте вчені вже давно визначили, що тривога – це нормальна функція здорової людини, яка попереджає нас про загрози і, в свою чергу, допомагає нам вживати заходів для захисту себе та своїх рідних. Саме відчуття тривоги допомагає нам прийняти рішення, які актуальні в даний момент. Наприклад, мити руки, не торкатись обличчя, не контактувати з великими групами людей, дотримуватися соціальної дистанції.

Для того, щоб розірвати цикл паніки – зробіть, наприклад, глибокий вдих, скажіть «Стоп», хлопніть в долоні, переведіть свій погляд на щось нове, зробить кілька стрибків, потрусіться, потягніться тощо. Якщо ж Ви не можете впоратися з тривогою стосовно Вашого поганого самопочуття, перш за все зверніться до свого сімейного лікаря.

Друге правило. Встановіть обмеження. Дозволяйте собі читати новини, скажімо, максимум два рази в день і протягом не більше 10 хвилин. Цього часу буде досить, щоб ви могли залишатися в курсі останніх подій. Вимкніть повідомлення, які інформують про новини автоматично. Використовуйте таймер на телефоні й інші інструменти нагадування, які будуть підказувати, коли Вам слід зупинитися та переключитися на іншу діяльність.

Третє правило. Знайдіть собі цікаве захоплення! Всі знають, що найкращий спосіб відволіктись від поганих думок чи підняти собі настрій – зайнятись улюбленою справою. Є дуже багато варіантів провести час з користю: почитати улюблену книжку, переглянути новий фільм чи серіал, помалювати, розфарбувати антистрес - розмальовки, пограти в настільні ігри разом з усією сім’єю, пригадати про хобі, яким захоплювалися раніше і до якого ніяк не доходили руки, навчитись готувати. Цей список можна продовжувати дуже довго, адже насправді знайти нове заняття можна завжди. Як результат такого проведення часу – Ви отримаєте задоволення, відчуєте полегшення та повернетесь до свого нормального емоційного стану.

Четверте правило. Зв’язок із друзями та навколишнім світом. Підтримуйте зв’язок із своїми друзями та близькими, які проживають окремо від Вас – через телефонний і відео-зв’язок, соціальні мережі, діліться новинами. Не забувайте і про Ваших близьких, які живуть з вами поряд. Їм як ніколи потрібна від Вас підтримка!

П’яте правило. Переключайте думки. Тримайте в запасі кілька приємних думок або образів, на які Ви зможете швидко перемикатися, щоб вийти зі стану страху. Це можуть бути враження про Вашу останню відпустку, масаж, смачну їжу або думки про людину, зустрічі з якою завжди піднімають Вам настрій. Згадуйте ці думки й образи якомога частіше, щоб у Вас виходило легко переключатися на них.

Шосте правило. Дозвольте собі відчувати негативні емоції. Діліться своїми емоціями. Негативні емоції не принесуть користі ні Вам, ні іншим людям. Вони не можуть змінити плин часу, але здатні зробити суспільство чутливішим, послабивши тим самим імунітет людей та психологічну стійкість. Ви знаєте, що наш організм – це цілісна система, і коли ми тримаємо всі емоції в собі, це однозначно негативно відображається як на нашому емоційному, психічному стані, так і впливає на роботу деяких органів? Тож не варто тримати все в собі! Зрозуміло, що неможливість зустрічатись з друзями, проводити час як раніше викликає у Вас розчарування. Але Ви завжди можете поспілкуватись із своїми батьками та своїми друзями по телефону чи відео-зв’язку. І дозвольте своїм почуттям вийти назовні, неважливо – чи це позитивні, чи негативні емоції. Вони завжди можуть бути висловленими та почутими.

Але під час того, як Ви будете ділитися з кимось своїми емоціями, потрібно пам’ятати про те, щоб не зашкодити тим, з ким ви ділитеся. Будьте відкритими та щирими! Адже недарма кажуть «виговоришся – і одразу стане краще».

Ще один спосіб дати вихід своїм емоціям – це малювання.

Сьоме правило. Будьте щирими та позитивними! Наше самопочуття – це наші емоції, і чим більше в нас позитивних емоцій, тим краще ми почуваємось. Навіть дослідники з’ясували, що люди, які позитивно сприймають світ, мають тенденцію до нижчого тиску, менш схильні до розвитку серцевих захворювань, краще контролюють вагу та мають кращий вигляд. А ще проявляйте свої почуття за допомогою дотиків. Доведено, що звичайний дотик допоможе пом’якшити наслідки соціальної ізоляції та покращити настрій. Обмінюйтеся обіймами із своїми найдорожчими людьми!

Восьме правило. Піклуйтеся про себе. Проявляйте співчуття до самого себе. Незалежно від Вашого ставлення до цієї проблеми, зараз ми всі переживаємо дійсно важкі часи. Даруйте собі прощення за ті ситуації, коли Ви, можливо, потрапляєте в пастку страху, і хваліть себе тоді, коли вдається подолати страх, або коли Ви зовсім не дозволяєте йому оволодіти собою. Постарайтеся також давати більше любові оточуючим. Тож пам’ятайте, що складний період – це не трагедія. Саме в такі періоди у Вас є можливість стати ближчими із своїми рідними й друзями, зробити те, чого раніше не робили. І головне – обдумайте своє життя та спробуйте бути дійсно щасливою людиною!

Урок для учнів 5-9 класів "Особиста цінність та безпека"

 МБО «Служба порятунку дітей» за ініціативи уповноваженого Президента України з прав дитини розробила урок «Особиста цінність та безпека» для учнів 5-9-х класів. Метою уроку є навчити дітей безпечній поведінці та правилам, які потрібно знати, щоб захистити себе від насильства.

Дата вебінару щодо проведення уроку: 08 грудня 2020 р.

Час проведення: о 19:00

Місце проведення: онлайн  конференція  ZOOM

Для реєстрації на вебінар потрібно заповнити онлайн-форму: https://forms.gle/cgwZtTRobTdaEnVG8

Для вчителів 3-4 класів в рамках проєкту #stop_sexтинг розроблено урок щодо онлайн-безпеки дітей.

https://drive.google.com/file/d/1DU8519HPsiEAkTAlFjj3Ih3a-TdNUAj2/view?usp=sharing

"Я - проти насильства" малюнки дітей

 Малюнки наших дітей

сценарій заходу до дня волонтера

5 грудня відзначається день Волонтера

 Волонтерство -це розмір твоєї душі, це відчуття, коли віддаєш щось своє, власне і радий поділитися тим…

 Сценарій заходу до Дня волонтера

 

Вчитель: Милосердя, доброта... Ще з часів давньоруських благодійність була традицією нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалось допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.

Ведучий 1: Людина починається з добра.

Сказав мудрець: Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро та в вищу правду віра,

Людину відрізняє від мавпи й звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Ведучий 2: Сьогодні є люди поруч із нами, які іноді здаються справжніми атлантами, на чиїх плечах тримається наш світ. Тих, хто робить надзвичайне для бійців, поранених, сиріт, біженців, з ранку до вечора шукаючи можливості для допомоги: збирає гроші на ліки, надає притулок тим, хто залишив рідні домівки, годує, напуває, зігріває… Це волонтери. Мирні воїни світла.

Є доброта лиш для сенсацій,

Відома нам її мета,

Існує й інша доброта,

Що вимагає компенсацій.

А є така, що від людини

Вона сама назустріч лине

Із слова, вчинку, із очей.

Все більше й більш таких людей.

Ось кануть злигодні у вічність,

Серця перейме яснота.

І прийде в світ її Величність –

Одна вселюдська Доброта.

 Ведучий 1: Волонтерами спочатку називали людей, що добровільно та виключно із свого бажання поступали на воєнну службу в деяких європейських країнах (наприклад, Франції, Іспанії). Зараз від цього громіздкого визначення «волонтерства» залишилося лише слово «добровільно». Правда, додалося ще й «безоплатно».

Добро спішіть творити, люди,

Воно, як сонце, зігріва,

В добрі нам всім Зручніше буде,

Без нього затишку нема.

Уважним будь, хай шлях твій на землі

 Злама байдужості холодні грати,

Є цінності великі і малі

Багатий той, хто вміє віддавати.

Ведучий 2: Роком виникнення волонтерського руху вважається 1859. Саме тоді французький письменник-журналіст Анрі Дюнан, вражений картинами битви при Сольферино, запропонував ідею створення Червоного Хреста – організації, яка працювала б на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу пораненим бійцям. Принципами, сформульованими Дюнаном, керуються сьогодні волонтерські організації у всьому світі. Деякі дослідники виділяють XX століття як головну віху у розвитку волонтерського руху. У Європі після закінчення першої світової війни з’явилися люди, готові надавати допомогу постраждалим у війні. Саме у цей час були створені перші волонтерські організації. Практично кожен із нас хоча б раз у житті по своїй волі брав на себе виконання трудових обов’язків, не вимагаючи грошової компенсації.

Ведучий 1: Навчаймося добра, як вчаться мови діти,

Щоб потім все життя його творить святе.

Плекаймо крізь роки троянди ніжні й жито,

Тримаймо у серцях, як сонце золоте.

Хай твоя крапля щирості й тепла

Впаде у душу, бідну і страждальну.

Й розтопить холод, щоб душа могла

Ясніти в щасті злетом життєздатним.

Бібліотекар: Мати Тереза – одна з найвідоміших, найталановитіших і найулюбленіших особистостей минулого століття. У жовтні 1979 року їй, скромній, проте могутній силою духу індійській черниці, було присуджено Нобелівську премію миру. Папа Римський Павло шостий на знак вдячності «за її всесвітню місію любові» подарував Матері Терезі власний розкішний білий Лінкольн. Жодного разу не скориставшись автомобілем, Мати Тереза влаштувала лотерею і на одержані кошти заснувала заклад для лікування хворих на проказу. Агнес Гонкса Бояскіу народилася у 1910 році в місті Скоп’є (Македонія) у заможній албанській родині. Батьки назавжди залишились для неї взірцем подружньої вірності та взаємної любові. Агнес вирішила служити Богові. Двадцять років вона викладала в монастирському коледжі географію і історію. У 1948 році вона, непримітна черниця, покинула коледж і, маючи лише невелику валізку і п’ять рупій готівкою, вирушила допомагати скривдженим долею й суспільством бідолахам. Щоранку ця невтомна тендітна жінка вирушала в найнебезпечніші, глухі й брудні завулки Калькутти, щоб надати медичну допомогу 5 хворим, нагодувати голодних, втішити стражденних. Так розпочалася ця місія. Самотні, нужденні отримували від неї справжню поміч, яка ґрунтувалася на її глибокій шані до людей і непохитній вірі в неоціненність людського життя. У своєму житті вона керувалась незаперечною істиною: «Найбільше щастя – віддавати себе іншим». Для улюблених своїх бідаків вона давала те, що є значущим у житті кожної людини – час. Час, щоб запропонувати дар дружби самотнім, розраду згорьованим, визнання – зневаженим.

Ведучий 2: Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді - це в характері нашого народу.

 Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах літаєш,

Забувши про чужу біду

Бо доброта — не тільки те,

Що обіймає тепле слово,

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

 Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині,

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Ведучий 1: Українці завжди опікувалися старими та немічними, вдовами, сиротами. Сильний допомагав слабшому. Великі справи робили разом. Сусіди завжди допомагали один одному під час осінніх робіт у городі чи полі. Чуйність, ніжність у взаєминах між людьми викликали захоплення у мандрівників, які приходили до нас із далеких країн.

Ведучий 2: Серед відомих нам українців, що творили добрі справи безкорисливо, виділяються Костянтин Острозький – київський воєвода, князь, який за власні кошти відкрив перші школи у деяких містах західної України (16 ст.), в яких училися і діти шляхти, і селянські діти. Окремим фондом здійснювалася підтримка дітей-сиріт. Гетьмани Петро Сагайдачний і Іван Мазепа у 1702 році на благодійні кошти звели новий великий корпус Києво-Могилянської академії. Михайло Грушевський – видатний український історик, у 1898 році на власні кошти заснував у Києві школу, в якій діти мали змогу навчатися рідною українською мовою. І це далеко не повний список відомих українців, які були не тільки відомими політиками, культурними діячами, а й меценатами і благодійниками.

Ведучий 1: Не зобидь ні старця, ні дитину,

Поділись останнім сухарем,

Тільки раз ми на землі живемо:

Сій любов, краса її єдина.

Зло нічого не дає, крім зла.

Вмій прощати, як прощає мати,

На добро – добром спіши воздати –

Мудрість завжди доброю була.

Витри піт солоний із чола,

І працюй, забувши про утому,

Бо людина ціниться по тому,

Чи вона зробила, що могла ?..

Вчитель. Англійський письменник Джек Лондон сказав: «Істинне призначення людини – жити, а не існувати». Люди, які стають волонтерами, розуміють це і відчувають. Вони приносять користь суспільству, натомість отримують задоволення від життя, задоволення від своєї роботи, визнання своєї діяльності іншими (друзями, колегами), отримують вдячність людей, почуття необхідності та можливість змінити щось на краще, отримують позитивні емоції, нові знайомства та нових друзів, можливості реалізації себе як творчої особистості, вони розвиваються, самореалізовуються, здобувають самоосвіту, мандрують врешті-решт.

Ведучий 2: Матеріальні проблеми, засилля світогляду «моя хата скраю», надмірна прагматичність пересічного українця не дають змогу явищу «волонтерства» зацвісти в повну силу.

З іншого боку, не дарма кажуть:

Хочеш змінити країну – зміни своє місто,

Хочеш змінити місто – зміни свою вулицю,

Хочеш змінити вулицю – зміни свій будинок,

Хочеш змінити будинок – зміни свою сім’ю,

Хочеш змінити сім’ю – зміни себе!

Ведучий 1: На жаль, багато поряд із нами людей, які з різних причин ледве виживають. Якщо кожен із нас буде небайдужим до чужого горя, то це полегшить їхнє життя.

І в житі, як на полі мінному,

Я просила і в цьому сторіччі,

Хоч би той магазинний мінімум –

Люди, будьте взаємно ввічливі!

– І якби на те моя воля,

Написала б я скрізь курсивами –

Так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими

Ліна Костенко

Ведучий 2: Нелегка доля випала Україні у XXI столітті. Вир суспільно-політичного життя захопив і поглинув кожного. Ми, живучи у світі технологій маніпуляцій та амбіцій, забуваємо про головне – живемо один раз. Інколи важко зробити крок вперед, не маючи проблем з опорно-руховим апаратом, почути музику, маючи абсолютний слух, відчути тепло, маючи родину. А як бути тим, хто не має таких звичних на перший погляд можливостей? Єдине, що лишається у особливих людей – ВІРА. Не будьмо байдужими. Одна добра справа для тебе – дрібничка, а для когось – мрія, цілий світ…

Зробімо перший крок РАЗОМ!

Разом до МАЙБУТНЬОГО!

Ведучий 1:

Ти твориш добро, даруючи радість усім,

Ти ділишся щастям і серцем своїм.

Ти твориш добро, даруєш надію,

Ти твориш любов, ти здійснюєш мрії.

Душею і серцем ти завжди із ними,

 Для них ти є друг, і сім’я, і родина.

Ти наче те сонце, що гріє весною.

Для них ти як Ангел, що завжди з тобою.

Ти рук не опустиш, ти йдеш до мети,

Щаслива дитина, щасливий і ти.

З дитячих сердець погане ти стер,

Ти добра людина, ти – ВОЛОНТЕР!

Вчитель. Волонтерська діяльність має неоціненне значення, тільки добро збереже чарівний світ нашої рідної землі. На ньому тримається все людство! Коли кожен із нас буде добрим і милосердним, справедливим, щирим, буде жити за правилами людяності і добра, наше спільне життя і майбутнє буде щасливим і прекрасним. А наша рідна Україна стане багатою і незалежною державою, де в першу чергу будуть піклуватися про людину, її добробут.

Велике починається з малого… Тому ми закликаємо всіх: будьте щедрі серцем в ім’я добра і милосердя! Нехай не зачерствіють ваші душі, відкрийте свої серця для добра! Нехай потреба робити добро стане вашою щоденною потребою!  

Ведучий 2: Ось і добігла кінця наша з вами зустріч. Я сподіваюсь, що ви у своїх вчинках будете керуватись добром, милосердям, співчуттям. Пам’ятайте, що саме ви – капітан свого корабля життя. І куди ви його спрямуєте – до хорошого, чи поганого – залежить тільки від вас, від вашої особистості.

Гімн волонтерів

Гей! Волонтери, ну-мо до справи,

Ваша потрібна опіка.

Хай милосердя в нашій державі

Стане престижним навіки.

Гей! Небайдужі, чуйними будьте,

Поряд нужденних багато,

Дуже важливо в свята і в будні

Серцем уміть відчувати.

Хай добро справжнє світом крокує,

Всі подала перешкоди.

Нашу державу ми побудуєм

Затишну в різну погоду.

 

Що таке торгівля людьми, її види та форми?

Торгівля людьми – експлуатація людини. Факт торгівлі людьми завжди передбачає дію, засоби впливу, ціль; по відношенню до дітей – дія, ціль.

Дія – вербування (досягнення домовленості шляхом безпосереднього наймання, тобто запрошування і набору добровольців ніби для участі у певній діяльності), переміщення, переховування, передача, одержання людини.

Засоби впливу – примус, обман, шантаж, викрадення, використання матеріальної залежності людини або її уразливого стану, підкупу третьої особи, яка контролює постраждалого, а також шахрайство, використання службового становища, застосування чи  загроза застосування насильства.

Згідно з Палермським протоколом, згода жертви торгівлі людьми на заплановану експлуатацію не береться до уваги, якщо було використано будь-який із зазначених засобів впливу (стаття 3b).

Ціль – експлуатація людини в будь-якому виді (примусова праця, рабство або підневільний стан, звичаї подібні до рабства або підневільного стану, сексуальна експлуатація, використання у порнобізнесі, примусова вагітність, вилучення органів, проведення дослідів над людиною, використання у жебрацтві, втягнення в злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини, примусове одруження, залучення в боргову кабалу).

1) Примусова праця або примусове надання послуг - будь-яка робота, що вимагається від особи під загрозою застосування покарання, фізичного та психологічного насильства.

Основні ознаки втягнення особи у примусову працю:

недобровільний характер роботи;

відсутність дійсної трудової угоди та або утримання частини заробітної плати або її невиплата взагалі;

робота в умовах, що не сумісні з поняттям гідної/ безпечної праці;

погані умови проживання;

повна залежність від експлуататора;

примусова консумація.

2) Рабство або підневільний стан – стан людини, щодо якої застосовуються атрибути права власності, зокрема, насильницьке підпорядкування однієї людини іншій.

3) Звичаї подібні до рабства чи підневільного стану  – це

а) будь-який інститут чи звичай, через які жінку обіцяють за винагороду видають заміж (без права її відмови) її батьки, опікун, родина або будь-яка інша особа або група осіб; чоловік жінки, його родина або його клан за винагороду чи без такої мають право передати її іншій особі; жінку після смерті чоловіка передають у спадщину іншій особі;

б) будь-який інститут чи звичай, через  який дитина передається одним або обома своїми батьками чи своїм опікуном іншій особі за винагороду або без такої з метою експлуатації цієї дитини чи дитячої праці.

4) Сексуальна експлуатація - використання особи у діяльності сексуального характеру за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування незалежно від того, чи носить така діяльність добровільний або примусовий характер, зокрема, неможливість особи розпоряджатися прибутками, отриманими від надання послуг сексуального характеру.

5) Використання у порнобізнесі – діяльність юридичних та фізичних осіб у сфері надання послуг сексуального характеру, створення або утримання місць розпусти та звідництво, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів з метою отримання прибутку.

6) Примусова вагітність або примусове переривання вагітності – це використання репродуктивної функції організму жінки шляхом природнього або штучного запліднення без її згоди та подальше примушування жінки до виношування дитини або ж стерилізація жінки без її згоди.

7) Вилучення органів людини – вилучення з організму людини її складової частини, що має певну будову і спеціальне призначення без згоди самої особи або за її згодою, досягнутою шляхом використання злочинних засобів впливу на неї. Обіцяна особі винагорода не сплачується в повному обсязі або не сплачується взагалі.

8) Проведення дослідів над людиною без її згоди - незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною, що створює небезпеку для її життя чи здоров’я.

9) Використання у жебрацтві – організація та примушування осіб до заняття жебрацтвом шляхом побиття, зґвалтування, навмисного заподіяння каліцтва, нанесення фізичних та/або психологічних травм та інших видів насильства.

10) Втягнення в злочинну діяльність – Передбачає дії, пов’язані з безпосереднім психологічним або фізичним впливом на особу, вчинені з метою викликати в неї прагнення взяти участь у одному чи кількох злочинах (примушення до крадіжок, виготовлення та/або перевезення, та/або розповсюдження наркотиків, інших заборонених товарів, торгівлі зброєю, викрадення та/або збуту автотранспортних засобів, здійснення інших злочинів).

11) Використання у збройних конфліктах – використання особи, яка знаходиться у підневільному стані іншої особи, для виконання нею бойових завдань, пов’язаних з поваленням державної влади або порушення суверенітету і територіальної цілісності держави тощо.

12) Усиновлення (удочеріння) з метою наживи – взяття на виховання в сім’ю дитини на правах сина чи доньки, оформлене в установленому порядку, вчинене з метою отримання будь-якої матеріальної вигоди або уникнення певних витрат завдяки усиновленню (удочерінню) (наприклад, бажання отримати контроль над власністю усиновленої особи, залучення до заняття жебрацтвом, азартними іграми, проституцією тощо).

13) Продаж дитини – продаж батьками, близькими родичами, подружжям тощо особи, яка не досягла 18 річного віку, з метою отримання прибутку.

14) Примусове одруження – одруження без згоди жінки чи чоловіка з метою отримання певної вигоди третіми особами.

15) Залучення в боргову кабалу   – важку форму особистої залежності, зазвичай пов’язану із займом коштів.

Торгівля людьми - злочин, за вчинення якого в Україні передбачено кримінальну відповідальність на строк від 3 до 15 років позбавлення волі (ст.149 Кримінального Кодексу України).

Відповідно до Закону України „Про протидію торгівлі людьми”, особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.