Поради психолога
Світлана Ройз
в стресовий момент
•
Увага на ноги. Подивитися, на них, особливо, коли не відчуваються
ноги. стояти стабільно, не дати землі «піти з-під ніг». міцні і впевнені стопи
на землі. топати, стрибати, давати дітям бігати скільки можна.
•
Спиною спертись на стіну, стілець, відчути опору.
•
Знайти погляд іншого поруч. Знайти, на чому сфлкусувати погляд.
•
Сжимати, терти долоні.
•
Обійняти себе, похлопати по плечам. пояснити дитині про
янгола-охоронця, який так тебе обіймає (хто вірить - пояснити собі)
•
Точка між мізинцем і безіменним - пом‘яти.
•
Простукати грудну клітину 1 удар на секунду (нормалізація
серцебиття). Не частіше! дитині можна простукати колінки або
плечі. проговорювати «я правляюсь, ми справляємось! ми молодці»
•
Потягуватись! розтягувати м‘язи. в стресі м‘язи спазмуються.
мінімально - тягніть шию, пальці рук.
•
Активно розминайте обличчя, кривляйтесь, дуркуйте як можете .
•
Видихати довше, ніж вдихати. «задувати свічку», співати.
•
Не рухаючи головою, поводити очима до крайніх точок - вверх,
вниз, право, ліво. Затримати.
•
Обіймати дітей і всіх-всіх.
•
Пити воду. хоч по-трошки.
•
Нагадувати собі і дітям ходити в туалет.
•
Плакати, якщо плачеться. так виходить кортизол.
•
Ти - океан. океан сили, спокою. за тобою - рід, земля, хлопці на
передовій і наші діти. турбуйся про себе, так ти підтримаєш і себе, і інших.
•
Дихай.
ми сильні!
.png)
.jpg)
