Дуже цікава інформація надана сайтом "Освіта нова". Вона буде корисною як дітям, так і батькам.

 Правила інформаційної гігієни під час війни, або Як працює ворожа пропаганда

Під час війни надзвичайно важливо дотримуватись правил інформаційної гігієни, щоб не дати себе ошукати та вберегти психічне (а часом і фізичне) здоров’я. Де шукати правду, як відрізнити пропаганду та перевірити те, що транслюють ЗМІ й блогери? HappyMonday законспектував вебінар експертки з інформаційної гігієни Оксани Мороз, який відбувся на платформі онлайн-освіти Prometheus.

Де шукати правду під час війни

На жаль, в умовах війни класичної правди в усій її об’єктивності не існує. У мирний час журналісти перевіряють інформацію в кількох незалежних джерелах і з допомогою спеціальних інструментів, намагаються побачити все на власні очі, спілкуються з експертами й очевидцями, і таким чином ми отримуємо об’єктивну інформацію (якщо мова йде про якісну журналістику).

Тоді як в умовах війни перевірити бодай щось стає набагато важче. Здебільшого журналіст бере інформацію з офіційного джерела, якщо має змогу — перевіряє її чи бере коментар в експерта, ще й оцінює її доцільність, адже не кожна публікація є доречною у воєнний час. У підсумку ми можемо отримати фрагментарну інформацію, яка часто не дозволяє побачити загальну картину. Наприклад, журналісти, які зараз пишуть про ситуацію в Маріуполі, не можуть туди поїхати й детально з’ясувати, що конкретно відбувається. Тож замість робити власні висновки, діляться висновками тих, хто має якісь інсайди, але, ймовірно, теж не бачить ситуацію комплексно. І так майже в усьому. 

Це стосується не лише українських, а й закордонних джерел. Побутує думка, що як про щось сказали The New York Times чи Financial Times, то це обов’язково правда. Але не варто забувати, що в редакціях сидять живі люди, які можуть помилятися, не розуміти контекст новини, а то й відверто працювати на ворога. Перевірити правдивість інформації в іноземних джерелах людині, яка не є медійником, доволі важко. Спочатку потрібно зрозуміти, яке перед нами видання, чи це не жовта преса. Потім — зрозуміти, який перед нами журналіст, про що він пише, які його компетенції. Далі — зрозуміти сам текст іноземною мовою. Для цього потрібно знати мову з усіма її нюансами, щоб не потрапити в пастку неправильного перекладу й занадто вільних трактувань.

Не варто шукати правду й в анонімних чи альтернативних джерелах. Відійшовши від першого шоку, люди часом згадують, що не довіряють владі та медіа, і починають шукати інформацію в альтернативних джерелах. І часто знаходять там, де ворог її поклав — в анонімних телеграм-каналах чи в так званих «хороших росіян», яких ми так хочемо знайти. Тож нам їх спеціально й показують, аби передавати через них, зокрема, й дезінформацію та проштовхувати кремлівські наративи. 

Звідки брати надійну інформацію

Насамперед — із білого списку українських медіа. Це медіа, які протягом доволі довгого періоду (мінімум рік) дають об’єктивну інформацію, дотримуються журналістських стандартів і не розміщують проплачені матеріали, які видають за редакторські. За даними Інституту масової інформації, таких «білих» медіа в Україні зараз десять: Суспільне, Громадське, Ліга, Українська правда, Укрінформ, Радіо Свобода, Дзеркало тижня, НВ, Еспресо, Бабель.

Жодне з них не є святим, особливо в поточних умовах, коли журналісти роблять титанічну роботу, втомлюються і можуть банально помилятися. Щоб отримувати дійсно об’єктивну інформацію, з цього переліку варто вибрати бодай 2-3 медіа. 

Важливий момент: не в усіх медіа (навіть із білого списку) є військова експертиза. Якщо вас цікавить фокусна аналітика, а не просто новини, то ось чотири видання, чиї команди знаються на військовій справі та глибше аналізують події на фронті: Тексти, Мілітарний портал, Новинарня, Цензор.нет.

Як працює ворожа пропаганда та фейки

Методи пропаганди не змінилися з часів Геббельса. Свого часу їх законспектували в методичку представники КДБ, а потім взяли на озброєння і пропагандисти сучасної росії. Скелет класичної пропаганди має 7 складових.

1. Знайти тріщину у суспільстві

Ворог шукає соціальні, економічні чи будь-які інші розбіжності та розкручує їх, щоб розтягнути людей по різні сторони й нацькувати одне на одного. За останні кілька місяців ми бачили багато таких прикладів. Це й мовне питання, і релігійне, і питання НАТО чи ставлення до переселенців — підходить будь-що актуальне, щодо чого в суспільстві існує принаймні дві думки. Тому в умовах активної стадії війни варто утриматись від обговорення питань, здатних розколоти й послабити суспільство, щоб не давати ворогу привід для викривлення ситуації на свою користь. 

2. Створити зухвалу брехню

Ворог вигадує настільки приголомшливу брехню, щоб ніхто й повірити не міг, що таке взагалі можна було вигадати. Згадайте фейки про біолабораторії з гусьми, які переносять чуму, або про те, як дітей у школах вчать вбивати снігурів, бо вони кольору російського прапора тощо. Подібні зухвалі вигадки повторюються величезну кількість разів із різних вуст та з різними аргументами. Коли чуєш таку брехню, то думаєш — ну хто в це може вірити? Але для того, щоб таки повірили, туди додають краплинку правди.

3. Додати трохи правди

Для більшої правдоподібності ворог поєднує правду з брехнею — наприклад, якийсь факт поєднується з його довільною інтерпретацією або суб’єктивними висновками.

У прикладі з біолабораторіями краплинкою правди було те що, в Україні біолабораторії дійсно є. Це факт, який свого часу визнали навіть США. Але ж це зовсім не ті біолабораторії, про які говорить російська пропаганда, і займаються вони геть іншим. Але російські пропагандисти постійно за цей факт чіпляються — мовляв, це правда, вони самі все визнали. І таких прикладів — хоч греблю гати. 

4. Ховати руки

Для нашого мозку вкрай важливо, з якого першоджерела ми отримуємо інформацію. Якщо ми знаємо, що першоджерело брехливе, нам буде дуже важко йому повірити. Це добре знають російські пропагандисти, тому активно створюють різноманітні канали для поширення вигідної для себе інформації: псевдоукраїнські сторінки в соцмережах, сайти-смітники, що маскуються під патріотичні медіа, анонімні телеграм-канали тощо. Вони не виглядають як російські, але транслюють меседжі, потрібні російській пропаганді. 

5. Залучати корисних ідіотів

Корисними ідіотами є ті, хто бездумно сприймає кремлівські меседжі та просуває їх серед цільової аудиторії. За це душа болить найбільше. Бо російські пропагандисти використовують здебільшого людей, які захищають нібито свої інтереси, проте свідомо чи несвідомо транслюють те, що хоче росія. Інколи вони отримують за це гроші, а часом думають, що відстоюють власні погляди. Яскравий приклад ми бачили під час пандемії — наскільки росія своїми меседжами розколола суспільство та сформувала пул людей, які заперечували пандемію і все, що пов’язано з ковідом, транслюючи меседжі, що російська пропаганда нав’язувала всьому світові.

6. Заперечувати все 

Це найпростіший інструмент ворожої пропаганди — заперечувати все. З 2014 року путін стверджує, що російських військ в Україні немає. Але насправді все почалося ще задовго до 2014 року — заперечення всього поганого, що зробили росіяни, і возвеличення всього хорошого, що вони нібито зробили.

7. Грати в довгу

Росія веде тривалі кампанії з дезінформації та вкладає в них величезні ресурси протягом багатьох років. Розбудована нею система може довго не давати явних переваг, а ми не будемо бачити моментальних наслідків. Проте вона працює за системою накопичення. Візьмемо той приклад із біолабораторіями. Цей фейк з’явився ще у 2016 році — що біолабораторії травлять увесь світ і нібито ковід створили в Україні. Ніхто не міг зрозуміти, до чого це все, і тільки зараз, ми бачимо, навіщо цей фейк. Російська пропаганда має довгострокові стратегії та, на жаль, працює доволі непогано. 

Як створюються фейки

На скелет пропаганди росіяни нарощують м’ясо — фейки. Для створення фейку використовують доволі банальну інформацію, в яку легко повірити — нічого надприродного. Наприклад, у перші дні повномасштабного вторгнення, коли вороги активно ставили мітки, поширювалося й багато доволі реалістичних фейків, які мали відвертати увагу — як-от необхідність видаляти позначки фермерських господарств, які нібито й були мітками. Ґуґл спростував, Держспецзв’язок спростував, а люди й далі вірили й витрачали свій ресурс на те, що насправді не мало стосунку до міток.

У фейк легше повірити, коли він накладається на той міф чи думку, яка й так побутує у суспільстві. Наприклад, що мер міста — крадій. Щойно така інформація з’являється, вона екстраполюється на ті думки, які були в людей і до цього (мовляв, влада краде) і таким чином легше «заходить». Поширенню фейків, особливо у воєнний час, сприяє також прив’язка до місцевості. Якщо вкидається фейк, ніби в селі Лук’янівка їздять танки, то поширювати цю інформацію відразу кидаються всі, хто має стосунок до села — його жителі, їхні родичі, сусіди тощо, і цей фейк дуже швидко розповсюджується.

Але головне у створенні фейку — це багато разів його повторювати. Одну й ту саму інформацію з різних рупорів, з різними аргументами для різних аудиторій, щоб закріпити інформацію в голові в людей і створити «правильну», на думку російських пропагандистів, картинку. 

Три базові правила інформаційної гігієни

1. Перевіряйте інформацію

Сьогодні нас з усіх боків оточує купа інформації. Багато повідомлень, особливо в соцмережах, емоційно забарвлені та містять меседжі, які ви хочете або, навпаки, боїтесь почути — наприклад, про закінчення війни, ядерний удар тощо. Це сигнал, що таку інформацію потрібно перевірити більш прискіпливо. Запитання для перевірки:

• «Хто це сказав?»  
• «Цю інформацію підтвердили офіційні джерела?»  
• «Ця інформація є в медіа з білого списку?»  
• «Якщо інформації ніде немає, чому людина це поширює?»  

Джерелом таких емоційно забарвлених повідомлень зазвичай є ланцюжок із незрозумілих людей, який неможливо перевірити — сестра знайомого, у якої друг в СБУ, якому людина з розвідки сказала і т. д. і т. д. Але ж якщо це сказав хтось із СБУ, ця інформація має бути на офіційному сайті — тому що будь-яка інформація про загрозу людям обов’язково публікується в офіційних джерелах і в білому списку медіа. Якщо там цієї інформації немає, логічно спитати людину, яка поширює такі повідомлення, навіщо вона це робить. Якщо несвідомо, варто чемно її попередити, що вона поширює неперевірену інформацію і цим може працювати на ворога.

2. Не допомагайте ворогу

Це означає, зокрема, не працювати на розкол суспільства. Так, у нас не все ідеально, є дуже багато помилок, які потрібно буде врахувати на майбутнє. Але зараз не час виносити це в інформаційний простір. Бо будь-яка критика влади її послаблює, а росія тільки й чекає, щоб цим скористатися. 

Так само не варто не сіяти паніку, поширювати неперевірену інформацію, різноманітну зраду тощо. Ну і, звісно, не виступати з експертизою в тих питаннях, в яких ви не є експертом. От я не можу коментувати домовленості та перемовини, бо я не міжнародниця, не військова експертка й не учасниця перемовин. І більшість із вас так само ними не є. То чому ми виходимо в інформаційний простір і коментуємо те, в чому не розбираємось?

Коротке нагадування, як не допомагати ворогу:

• не критикувати владу;
• не хейтити своїх;
• не поширювати неперевірену інформацію;
• не поширювати паніку;
• не поширювати зраду;
• не поширювати сумніви.

3. Дбайте про свою безпеку в соцмережах

Безпека в соцмережах зараз дуже важлива, бо саме звідти ми беремо велику кількість інформації. Базові правила:

• перш ніж взаємодіяти з інформацією (вподобати, поширити, коментувати) —  перевіряйте її;
• якщо з інформацією взаємодіють боти — перевіряйте її особливо ретельно;
• проводьте аудит підписок автора сумнівної інформації;
• додавайте когось у друзі тільки після перевірки, не додавайте в друзі ботів.

Додатково звертаю увагу: все, з чим ми взаємодіємо в соцмережах, формує нашу інформаційну бульбашку, а всі наші дії — не лише репости, а й лайки чи коментарі —  тільки допомагають розповсюджувати інформацію. Тому якщо ви бачите фейк і хочете про нього повідомити, то йти пояснювати це в коментарі — погана ідея, бо таким чином ви поширюєте пост далі. Краще зробити скрін і написати на своїй сторінці, чому ця інформація некоректна.

Чи варто слухати росіян під час війни

Чи є «хороші росіяни» серед російських блогерів та ЗМІ?

Коротка відповідь — ні, їх просто не існує. За всіма росіянами, яких ми звикли вважати хорошими, я стежу не один рік і добре пам’ятаю, що вони говорили про Крим, як підігравали путіну в багатьох питаннях. Так, ліберальні блогери й ЗМІ — це не соловйови чи скабєєви, вони не будуть поширювати вигадки про біолабораторії. Може навіть скластися враження, що вони нас підтримують, але в найважливіших питаннях вони робитимуть акцент на тому, що вигідно росії. 

Візьмемо до прикладу «Медузу» — ліберальне медіа, що виступає проти війни і яке в самій росії придушують. Зверніть увагу, як вони подають інформацію: війна у них називається «спецоперацією», у сюжетах про обстріл колони під Маріуполем не вказано, хто її обстріляв… Вони ніби й за Україну, але подають інформацію так, аби їхня аудиторія не отримала чітких відповідей на свої запитання. Ці напівтони якраз і створюють вигідну для російської пропаганди картинку. 

Чи варто слухати й аналізувати ворожі новини? 

Якщо ви медійник і розумієте, як усе працює — так. Якщо ви не медійник — категорично ні. Дослідження показують, що людина, яка отримує інформацію з різних, зокрема й протилежних джерел, аби краще розібратися, і людина, яка взагалі не стежить за новинами, однаково не орієнтуються в інформаційному просторі. Нещодавно Христо Грозєв (журналіст-розслідувач, керівник видання Bellingcat — прим. ред.) в інтерв’ю розказав, як подивився російські новини й попри розуміння, що це все брехня, все одно засумнівався та взявся перевіряти інформацію — чи раптом правда. А якщо ви не Христо Грозєв, у вас немає стільки досвіду й інструментів для аналітики? Як швидко ви повірите в те, що показують рашисти? На жаль, я знаю дуже багато людей, які намагалися розібратися, а в підсумку повністю підпали під вплив російської пропаганди. 

Чи варто спілкуватися з людьми, затуманеними російською пропагандою, та пояснювати їм, що насправді відбувається?

Якщо маєте міцні нерви, час і можливість — однозначно так. Це не дасть результат ні сьогодні, ні завтра. Але якщо ви правильно підберете аргументи, це породить сумніви. Вони вам про це ніколи не скажуть, але крапля за краплею будуть рухатися в потрібному Україні напрямку. 

Зараз на росіян, за моїми спостереженнями, найкраще працюють меседжі, що стосуються холодильника (я їх так називаю). Тобто все те, що зачіпає їхні майбутні втрати, погіршення умов життя, наслідки санкцій тощо. Це може спрацювати, бо вони вже відчувають згубні наслідки цієї війни. А от говорити їм у лоб про смерті, руйнування, відповідальність навряд чи спрацює, бо не зачіпає їх особисто й іде всупереч тому, що говорить їм пропаганда. Подібне спілкування — це така собі партизанська війна: невдячна, довга, але й вона дає свої результати.

Джерело:  osvitanova.com.ua

Сьогодні, 8 липня, в Україні відзначають День родини.

Цього року свято по-особливому сумне, адже війна розлучила тисячі родин. Та як би далеко ви не були, привітайте зі святом рідних та друзів.

Цього дня прекрасний, День сім'ї та вірності, хочеться привітати вас зі святом. Бажаю вам зберігати своє вогнище і не дозволяти йому гаснути. Любові та порозуміння, терпіння та удачі, щастя, добра та усмішок! Зберігайте сімейний затишок та тепло, любіть одне одного та даруйте ніжність.

Справжня цінність в житті - це рідні та близькі люди. Вітаю з Днем сім'ї та бажаю взаєморозуміння, щастя, райдужних планів і безлічі цікавих занять. Нехай сім'я завжди буде міцною скелею, захистом від негараздів і розрадою в неприємностях. Любові, краси, доброго майбутнього, достатку і спільного розвитку!

Джерело: https://radiotrek.rv.ua/news/den-rodini-tepli-privitannya-zi-svyatom_291390.html

 Шановні колеги! 

          Відповідно до статей 7, 9, 20, 21, 22, 23, 24 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 19-20, ст.173) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17)#Text Міністерство освіти і науки України, органи управління освітою, заклади освіти, особливо у період військової агресії, мають впроваджувати в освітній процес заходи щодо підвищення рівня обізнаності здобувачів освітніх послуг та їх батьків з питань запобігання торгівлі людьми. 

           Принагідно інформуємо, що торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином. 

         Жінки та діти, які змушені зараз покинути Україну через військову агресію Росії та прямують до сусідніх країн, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас чоловіки, що залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми. Втрата роботи і доходу внаслідок війни, обмежені можливості забезпечити головні потреби внутрішньо переміщених осіб, біженців та постраждалого від війни населення призведуть до зростання ризиків.
         Злочинний світ пристосовується до змін реальності, полюючи на нові жертви, торговці людьми готуються скористатися вразливістю тих, хто змушений покинути Україну. Пріоритетом в освітній діяльності закладів освіти щодо запобігання торгівлі людьми є підвищення загального рівня правової свідомості дітей та молоді, формування навичок безпечної поведінки під час подорожі, у новому місці перебування та вдома, виховання поваги до прав та основних свобод людини, толерантне ставлення до потерпілих від торгівлі людьми. 

           Педагогічні працівники закладів освіти мають можливість скористатися електронним банком науково-методичної літератури, розміщеним на сайті МОН за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovnarobota-ta-zahist-prav-ditini/protidiya-torgivli-lyudmi 

          Інформаційні матеріали Представництва МОМ в Україні щодо безпечних подорожей:https://bit.ly/

         Загальні Правила Безпеки; щодо онлайн квестів для роботи із старшокласниками: https://quest.stoptrafficking.org/start 

         Звернутися за практичними порадами можна до: Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527, що працює за підтримки МОМ, з 8:00 до 20:00 за номером 527 (безкоштовно з мобільних телефонів) або 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів).

         Особи, які перебувають за кордоном, можуть звернутися до консультантів гарячої лінії за електронною адресою 527.hotline@gmail.com; 

         Національної дитячої «гарячої лінії» за телефоном 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного)  

         Національної «гарячої» лінії з попередження насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного) ГО «Ла Страда-Україна». 

       

 

25 запитань, відповіді на які повинен знати майбутній першокласник

Готовність дитини до школи перевіряється різними методами – тестування, аналіз малюнків, вміння копіювати написані слова, шукати зайве на картинках тощо. Але для батьків, які вагаються, у якому віці відправляти дитину до школи, гарними показниками повинні бути словниковий запас дитини, її вміння чітко висловлюватися.

Mamabook підготував експрес-тест у вигляді запитань. Батьки та вихователі легко зможуть визначити рівень готовності майбутнього школяра. Проведіть самостійно співбесіду зі своєю дитиною.

Перевіряємо готовність до школи: що повинні чітко знати дошкільнята?

1. Знати своє прізвище, ім’я, по батькові.

2. Чітко називати свій вік і дату народження.

3. Знати країну, у якій живе, називати свою національність.

4. Чітко озвучувати домашню адресу, місто проживання.

5. Знати ім’я і прізвище своїх батьків.

6. Називати професії тата й мами.

7. Знати імена своїх дідусів і бабусь.

8. Вміти визначати частини доби (ранок, обід, вечір, ніч).

9. Називати всі пори року та місяці (знати їхню послідовність), дні тижня.

10. Вміти розповісти про погодні явища.

11. Знати основні кольори.

12. Перелічувати якомога більше домашніх тварин і знати, як називають їхніх дитинчат.

13. Уміти об’єднувати предмети в тематичні групи: транспорт, овочі, фрукти, ягоди, професії, птахи, одяг, взуття тощо.

14. Уміти розповідати вірші, знати народні казки.

15. Розрізняти та правильно називати прості геометричні фігури.

16. Орієнтуватися у просторі та на аркуші паперу: уміти наносити прості графічні позначки вправо, вліво, вгору, вниз.

17. Уміти самостійно створювати розповідь по картинці, яку демонструють.

18. Дитина повинна вміти переказувати почутий текст. Важлива і деталізація почутого, і вміння послідовно переказати оповідь.

19. Розглянути картинку із різними предметами, після чого запам’ятати та назвати 6-8 побачених зображень.

20. Розрізняти праворуч та ліворуч.

21. Уміти переписувати зі зразка друковані літери.

22. Знати цифри та рахувати в межах 10.

23. Вміти у зворотному порядку рахувати від 5 до 1.

24. Розуміти такі поняття, як «більше», «менше», «рівне».

25. Гарно володіти ножицями, олівцем: проводити прямі лінії, малювати фігури, акуратно заштриховувати чи зафарбовувати.

Джерело: 25 запитань, відповіді на які повинен знати майбутній першокласник (osvitanova.com.ua)

До міжнародного дня друзів 9 червня 

Вміння заводити здорові дружні стосунки науковці вважають важливою навичкою, однак її користь і значення сягає набагато глибше, ніж складова культури. Як батьки можуть допомогти дітям завести друзів, чому в різних країнах поняття дружби сприймається по-різному і яку роль дружні взаємини відіграють в еволюції, досліджувала bbc.
Еволюційні переваги тісних соціальних зв’язків

Багатьом із нас пандемія коронавірусу та повномасштабна війна росії проти України показала, хто наші найближчі друзі. Ми обмежили свої стосунки невеликим колом близьких людей. Для дітей ситуація стала ще більш драматичною.

Найкращий друг – це не просто людина, з якою нам приємно проводити час, це той, кому ми повністю довіряємо. У дитинстві ми вважаємо їх ледь не родичами, їхні домівки можуть бути такими ж знайомими, як і наші власні.

У дорослому житті ми знаємо, що можемо їм зателефонувати чи написати в месенджері їм у будь-який момент, щоби поділитися радістю або поскаржитися на невдачу.

«З найкращим другом завжди є відчуття близькості, усвідомлення, що людина поруч із вами, що вона вас підтримує», – каже Ребекка Грабер, викладачка психології з Університету Сассекса у Великій Британії. – Хоча зазвичай йдеться про уявну підтримку, а не про реальну», – додає вона.

Як свідчать дослідження, у тісних соціальних зв'язках є безперечні еволюційні переваги. Але якими саме будуть ці зв'язки –варіантів багато. Розуміння цього допоможе тим, хто прагне знайти найкращого друга, але поки що не може.

Такі дружні стосунки не обов'язково мають бути ексклюзивними. Ви можете мати не одного, а багатьох друзів, головне, що ці зв'язки підтримуються з часом.

Як і люди, дельфіни заводять друзів на ґрунті спільних інтересів. Дослідження 2019 року показало, що самці дельфінів, які шукають їжу в глибоких водах, зазвичай взаємодіють з самцями, які також дотримуються такої практики.

Приматолог Жанна Альтманн із Принстонського університету з'ясувала 2003 року, що дружба між дорослими самками павіанів збільшує шанси на виживання їхніх немовлят.

Інше дослідження показало, що павіани з міцними соціальними зв'язками менш схильні до стресу, й що жінки намагаються завести нові стосунки, коли близьку подругу вбивають хижаки.

«Близькі друзі допоможуть вам відбиватися від левів, – каже Денворт. – Нам теж потрібна допомога у боротьбі з левами, саме це й роблять наші друзі».
Як подружитися?

Знаходити друзів і підтримувати з ними стосунки — це навичка, яка розвивається з часом.

Приблизно з чотирьох років діти починають усвідомлювати, що інші люди можуть мати думки, інтереси та почуття, які відрізняються від їхніх.

Ця нова здатність, яку називають «теорія розуму», допомагає дітям заводити друзів, каже Ейлін Кеннеді-Мур, клінічний психолог і авторка «Посібнику для дітей, як заводити та зберігати друзів».

У дітей зазвичай прагматичний погляд на дружбу, вони утворюють тісні зв'язки з однолітками на ігровому майданчику чи з однокласниками, каже Кеннеді-Мур.

«Це підхід – люби того, хто поруч. Діти мають перевагу, адже багато часу протягом дня вони проводять разом з двома десятками однолітків, – каже дослідниця. – У дорослому віці потрібні цілеспрямовані зусилля, щоб знаходити та розвивати дружбу».

Згідно з одним дослідженням, дорослим потрібно провести разом близько 50 годин, щоб стати приятелями, 90 годин, щоби вважати одне одного друзями й понад 200 годин, щоб стати близькими друзями, які мають емоційний зв'язок.

Психологи кажуть, що дружба допомагає дітям підготуватися до близьких стосунків, зокрема й романтичних.

«Найкраща дружба схожа на закоханість, – каже Кеннеді-Мур. – Близькі дружні стосунки допомагають дітям практикувати навички, які їм знадобляться в інтимних стосунках протягом усього життя. Вони вивчають інших людей і себе, вчаться справлятися з такими почуттями, як самотність, ревнощі та розчарування».

Якщо діти не розповідають про друзів вдома, це не означає, що у них їх немає, каже дослідниця. Вони можуть віддавати перевагу спокійнішому стилю спілкування з іншими.

Батьки можуть допомогти дітям у створенні дружніх стосунків, влаштовуючи зустрічі з однолітками.

«Діти зазвичай стають друзями, займаючись цікавими речами разом, отже, ви можете допомогти їм, знайшовши заняття, які відповідають їхній особистості» – радить Кеннеді-Мур. Вона рекомендує батькам навчити дітей дієвої формули: «Дивися, що робить інша дитина, а потім приєднуйся до справи, не перериваючи її».

Добрі дружні стосунки корисні для психічного й фізичного здоров'я. Дослідження показують, що дружба позитивно впливає на серцево-судинне та нейроендокринне здоров'я, а також на імунну систему.

Згідно з дослідженнями дружба має більше користі для здоров'я, ніж схуднення або фізичні вправи.

Близькі друзі й міцна родина знижують ризик смертності на 50%.

Самотність та ізоляція впливає на смертність так само як куріння 15 сигарет щодня, показало опитування 20 тисяч американців.

Гарвардське дослідження, яке розпочалося у 1938 році під час Великої депресії й відстежувало понад 700 чоловіків протягом усього їхнього життя, виявило, що задоволеність людей своїми стосунками у віці 50 років була кращим провісником фізичного здоров'я пізніше, ніж рівень холестерину.

Ці висновки свідчать про важливість ставлення до дружби як до «мети всього життя, – каже Денворт. – Ніколи не пізно заводити нових друзів, але краще починати раніше».

Головне – це якість і взаємність стосунків, а не число друзів, зазначають вчені.




джерело: https://osvitanova.com.ua/

 

 Торгівля людьми – це злочин, жертвами якого можуть стати чоловіки, жінки і діти.

На сьогодні у світі понад 21 мільйон людей є жертвами примусової праці. З метою консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми, небайдужості громадськості до цього явища, щорічно 30 липня відзначається  Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми. Важливим напрямом державної політики є протидія торгівлі людьми. Торгівля людьми – серйозне порушення прав людини. 

Торгівля людьми - злочин, за вчинення якого в Україні передбачено кримінальну відповідальність на строк від 3 до 15 років позбавлення волі (ст.149 Кримінального Кодексу України).

Відповідно до Закону України „Про протидію торгівлі людьми”, особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод

 Доброго ранку! 

У нас час актуальною стає проблема "МІНИ"

Що робити, як запобігти небезпеці?

 Для українських дітей з’явилися дві частини дитячих коміксів про мінну небезпеку під назвою "Мінна безпека"

  https://drive.google.com/file/d/1Ekz7kd9QGmEteunyPTeeMPTK9JesI6Lf/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1ttMcTtVeKN-clPyigQPYTFPXPJ9F7lQn/view?usp=sharing

Джерело: https://mon.gov.ua/ua/news/minna-bezpeka-ne-bez-peka-posibnik-dlya-ditej-pro-pravila-povedinki-z-vibuhonebezpechnimi-predmetami

 Доброго ранку! 

Сьогодні продовжуємо спілкування з батьками. 

"Моя дитина"-  що може бути наймиліше за ці слова. Вони маленькі, навіть тоді, коли за віком вони вже дорослі. У вихованні дитини відбивається вся організація життя сім’ї, працьовитість, духовне багатство й моральна чистота матері та батька.

Майбутнє належить тільки дітям! Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє наших дітей було прекрасним!

 Доброго ранку! Сьогодні звертаюсь до батьків:

Емоційне вигорання в батьків 

Емоційне вигорання — це синдром емоційного виснаження та постійної втоми, яка у свою чергу може змінюватися на розчарування та зниження інтересу до певної діяльності. 

Він може розвиватися через те, що ми перебуваємо під впливом довгострокового стресу. 

Що може свідчити про те, що вас «наздоганяє» емоційне вигорання:

• підвищена втомлюваність;

• зниження активності;

• емоційні реакції;

• пошук винних;

• підвищена агресивність;

• відчай. 

Про цей синдром частіше говорять як про професійний і все менше — про вигорання батьків. Зараз у період війни майже всі переживають стресовий стан. Проте батькам ще складніше, оскільки вони повинні не тільки про себе турбуватись, а й про дитину. 

Це постійні хвилювання, а якщо сім’я була вимушена покинути своє рідне місто, то до цього ще додається пристосування до нових умов та адаптація (а це ще додатковий стрес для організму). 

Тому часто зараз більшість батьків відчувають роздратованість на своє чадо, вони починають зриватись і кричати (хоч і усвідомлюють, що їхні дії помилкові).

Що ж робити, якщо ви емоційно вигоріли?

🔸По-перше, визнайте проблему. Пам’ятайте, що в умовах постійного стресу це нормальна реакція організму на ненормальні події. 

🔸Перестаньте звинувачувати себе. Ідеальних людей не буває, і кожному потрібен відпочинок.

🔸Не соромтесь просити про допомогу.

🔸Відшукайте свій ресурс. Запитайте в себе «Що мене заряджає та допомагає відновитись?». За можливості виконуйте невеликі фізичні активності, гуляйте на свіжому повітрі, займайтеся творчістю або будь-якими улюбленими справами.

🗣Що робити батькам, які внаслідок емоційного вигорання починають зриватися на своїх дітях?

Агресія — прояв стресу, який накопичився в організмі. Це емоція, яку потрібно проживати та не давати їй взяти контроль над вами. 

З вами все окей, то така реакція вашого організму на стрес.

Дайте собі змогу відпочити, щоб відновити свій ресурс.

Намагайтеся направити свою агресію у фізичну діяльність, творчість, допомогу іншим.

Практикуйте дихальні техніки (вдих коротший за видих).

🙍🏻Якщо відчуваєте, що вас «накриває» і ви зараз не стримаєтесь і почнете кричати на дитину без будь-якої причини, то спробуйте техніку «Акваріум»: 

уявіть, що зараз ваш рот повний води, повільно порахуйте до 10, а потім глибоко видихніть.

❗️Пам’ятайте, діти тонко відчувають емоційний стан батьків, і якщо ви радісні та щасливі, то такий же душевний підйом будуть відчувати й ваші діти. Це як правило надівання кисневої маски в літаку — спочатку ти сам, а потім допоможи дитині. Не забувайте піклуватися про себе та приділяти собі час. 

Якщо ви відчуваєте, що ваш стан є критичним, то краще звернутись до спеціаліста

Галина Волошина, психологиня.

 Доброго ранку! Сьогодні пропоную вам велику добірку мультфільмів, які варто переглянути разом з дитиною:

Велика добірка мультфільмів від дитячого психолога, які вам варто переглянути разом з дитиною

Що подивитися з дитиною, щоб цікаво і корисно – таке питання рано чи пізно виникає у всіх батьків. Дитячий і сімейний психолог Світлана Ройз склала список мультиків з коротким описом, які варто показати дитині.

У списку Світлани 11 мультсеріалів для діток різного віку, від найменших до школярів, а так само 54 повнометражних мультфільмів.

ЗАМОВИТИ ЗАРАЗ 

Загальна техніка безпеки:

• Мультфільм –разом з батьками, а не замість батьків.

• Нові мультфільми важливо дивитися тільки разом з дорослими (а краще – самим дорослим хоча б знайомитися з темою).

• До 2 років – немає корисних мультфільмів. Є більш-менш безпечні і ті, які допомагають трохи відпочити батькам.

• Ми не зможемо забрати у дитини планшет – і, напевно, не потрібно. Важливо, щоб весь світ в планшет не перемістився.

• Однозначно немає поганих і хороших мультфільмів – є ті, які не відповідають віку і ті, які дитина дивиться сама.

• Кожен мультфільм може бути для конкретної дитини (або дорослого) як цілющим, так і травматичним. (Тому важливо бути поруч і спостерігати за реакціями дитини)

(Порядок мультфільмів не менш важливий. Опис, звичайно, суб’єктивний. Всі мультфільми сімейні 5+)

Кожен мультфільм можна використовувати для того, щоб потім поговорити на складну тему. Або не говорити. А просто посидіти, обнявшись 🙂

ДЛЯ МАЛЮКІВ (ДО 5 РОКІВ):

1. Малюк Білл (маленький Білл) – серіал, головний герой 5-річний малюк Білл – з яким в кожній серії діти можуть вчитися – обходитися з різними складними темами, спілкуватися, миритися , співчувати. У мультфільмі здорово показана підтримка в родині, стосунки зі старшими братом і сестрою і поява молодшого.

2. Тигреня Даніель і його сусіди – один з моїх улюблених серіалів, Головний Герой – Тигреня, яке живе в чарівному світі з друзями – кошеням, совою, принцами і дівчинкою. Це абсолютно терапевтичний серіал – створений за підтримки психологів – серії про те, що можна робити з агресією, тривогою та ін.

3. Лікар Плюшева – чарівна казкотерапія – (не тільки для дівчаток). Дуже акуратно в кожній серії обходяться з тим, що може турбувати дітей різного віку. У кожній серії красивий саундтрек – пісні теж можна використовувати в житті з дітками.

4. Малишаріки – разом з героями можна вчитися. Хороший, продуманий серіал.

5. Ведмедик Нукі і його друзі – дуже хороший розвиваючий мультик. Плюшеві м’які герої, і сам серіал добрий і м’який.

6. Непосида Зу – терапевтичний фаворит. 🙂 Дуже люблю цей серіал – в місті Зебр разом зі своєю сім’єю – батьками, бабусею і дідусем, і прабабусею живе маленький зубр Зу. Кожна серія – добра історія. З прикладом гармонійної підтримки дорослих, з проживанням якогось важливого досвіду.

7. Олівія (4+ і для старших) серіал про свинку Олівію і її друзів (ми зі старшим сином зачитувалися книжками про цю героїню). Свинці 9 років, у неї є молодший брат (з яким вона змагається). Однокласники. У серіалі гарне почуття гумору. Багато кумедних пізнаваних ситуацій.

8. Фіксики – навчальний мультсеріал. У ньому все добре. Але – важливо чергувати його з власним пошуком відповідей. Важливо дати можливість дитині встигнути – сформулювати і поставити своє питання, а не привчати до готової подачі інформації.

9. Поїзд динозаврів – для маленьких палеонтологів.

10. Октонавти – подорож разом з командою підводних дослідників.

11. Ну і звичайно, Корисні підказки – мульт енциклопедія нашого каналу Плюсплюс (3+ …) 🙂

Повтометражні мультики:

1. Балерина – приголомшливий цілісний сильний мультфільм. Про віру в мрію і вірі в себе. Про довіру. Силу. Про важливе питання – «чому ти танцюєш?» – який може ставитися до будь-якої дії. І про те, що професіоналізм без пристрасті, без почуттів – «неживе» ремесло.

2. Панда кунг фу (1-3 серії) (+ Секрети майстрів – серіал) – про мудрість бути собою. І про те, що секретних інгредієнтів не існує. Тільки ми, наш потенціал і наша цілеспрямованість робить з нас «воїнів дракона». І це обов’язковий мультфільм для вчителів і батьків – про марність прагнення робити з дітей тих, ким вони не можуть бути, а шукати самі «їх» риси і якості. Багато мудрого і сильного в мультфільмі

3. Моана – якщо життя (людини, любов, ідею) позбавити серця – вона стане чудовиськом. Про лідерство. Сміливість. Вірність. удрий мультфільм. Є сцени, де важливо дітей «прикривати» – брати на руки, обіймати. Важливий для всіх, хто приймає рішення «бути собою». то я? Де моє серце?

4. Монстри на канікулах – про те, що «монстри – теж люди» 🙂 про те, як може відрізнятися батьківська Любов зі страху від любові з турботи. Про прийняття себе Собою. І про дозвіл іншому бути різним. І про «Дзинь». 🙂 У першій і другій частині багато хороших жартів. Третя – спірна.

5. Як приручити дракона – всі три частини – там так багато сенсів! Про те, що сила не завжди в м’язах. Про те, як часто дітям не вистачає нашої віри в них. І те, що ми вважаємо «гордістю і силою» – часто створює проблеми. Про те, як важливо прийняти право дитини бути іншою. Про те, що перемагає не зброя. Про те, що якщо нас щось лякає – потрібно дізнатися про це краще. Ну і багато-багато всього дуже важливого. В останній частині – зворушливо про дорослішання.

6. Мулан (2 частини) – про те, що Жінка може бути різною. І це чудово, коли дівчинка може бути і сильною, і відважної, і ніжною. Про підтримку роду. Ну і ще багато краси.

7. Головоломка – (Думки навиворіт) – о! Хороший мультпутівник ц Світ емоцій. І психології. Після нього здорово говорити з дітьми про емоції і почуття. І про те, що є нашою опорою – всередині і зовні.

8. Парк Джун (Дивосвіт) – цей мультфільм можна поділити на дві частини – для дорослих (там багато мудрості – про мрії і силу фантазії, про тривогу і страх, про парентифікації (коли дитина стає «батьком для свого батька»), про страх, що з близьким може статися щось невиправне, про те, що ми відповідальні за те, що створюємо, і ми можемо виправити дуже багато. І для діток – де багато екшену, гонки, бійки та ін.

9. Ліло і Стіч – «сім’я – це те, де ніхто не кине і не зрадить». І там, де тебе приймуть з усім твоїм «інопланетянством» і «капостями». Пригоди. Міжгалактична відданість і тепло.

10-11. +10. Таємниця КоКо, Книга Життя – мультфільми дуже акуратно проводять через тему смерті. У них красиво розповідається про зв’язок усіх в роду. Про призначення. Дружбу. Силу. Дуже красиві і мудрі. Пісні з «таємниці КоКо» – співаємо в сім’ї.

12. Історія іграшок (1,2,3,4) (в 3 є кілька страшних для малюків кадрів зі старими іграшками, у них неприємно кріпиться щелепа) – перед мультфільмом можна розповісти про те, що раніше у іграшок були механізми, які не схожі на теперішні). Мультик про підтримку, вірність дорослішання, дружбу. В останній серії – дуже гарний натяк на те, що буде (або може бути) з нами, коли наші діти подорослішають.

13. Курча Ципа – цей мультфільм можна дивитися навіть заради однієї фрази – тата головного героя – «шкода, що ти вирішив, що мою любов потрібно заслуговувати»

14. Суперсімейка – про те, як освоїти свою суперсилу. Про підтримку. Після цього мультфільму добре говорити про «суперсили» – які доступні не тільки супергероїв. (А ще можна поговорити про те, в яке чудовисько може перетворитися наша образа і відчуття малості.

15. Рататуй – готувати може кожен! Головне – бути собою. І бути вірним собі – навіть якщо здається, що ти щур. 🙂 Смачна краса.

16. Роботи – схожа тема – «неважливо з чого ти зроблений – ти можеш сяяти!» Класний мультфільм про віру в мрії, і як, якщо не зупиняєшся, сам стаєш тим, про кого мріяв.

17. Воллі – добре, мудре, сильне, красиве, веселе, «людяне» мульткіно про роботів. І про людей 🙂 мені здається, цей мультфільм для дорослих обов’язковий до перегляду.

18. Вартові легенд – один з улюблених багаторівневих мультфільмів. Про віру в чудеса. Про те диво, яке ми зберігаємо в своїх дитячих спогадах, про те, що сміх може перемогти страх. І про те, що ми хранителі для своїх дітей і для свєї внутрішньої дитини.

19. Легенди нічної варти. Красивий мультфільм про благородство. Силу і красу Свого польоту (є кілька страшнуватих для малюків сцен)

20. Вгору (Вперед і вгору) мультфільм про кохання. Різного віку і часів. Гарний, добрий і сльозливий.. Думаю, він більше 7+ і для дорослих.

21. Гидкий Я – красиво і весело про те, як тільки заради того, щоб батьки пишалися, можна стати суперлиходієм. І як любов, турбота і близькість допомагає розкрити свою шкаралупу. І проявити свою незлодійскую справжність. У мультфільмі багато всього для будь-якого віку.

22. Рапунцель – красива «легендарна» історія про любов, пошук себе, і «своїх». Про свою силу і чарівність. Про дві сторони материнства. (Так, можна дивитися на злу чаклунку, як на частину «материнства»), про мрії і здобуття.

23. Король Лев (3 частини) – дуже багато сили в цьому мультфільмі. Про коло життя. Лідерство. Друзів. Підлість і і вірність. Про зв’язок поколінь. Про вміння розслаблятися. Акуна Матата 🙂 при перегляді з малюками – будьте уважні при сцені, де гине Муфаса.

24. Принц Єгипту – красива Старозавітна історія. Про лідерство і вірність. Про Вихід з Єгипту (вихід із “Єгиптів” – внутрішніх і зовнішніх)

25. Спіріт – про свободу, силу і вірністт. І якщо ти вірний собі – навіть вороги схиляться в повазі. Історія про Нескорений Мустанг і його друга.

26. Лісова братва – про довіру, сім’ю та відповідальності за неї.

27. Бебі бос – дуже добре про ревнощі старшої дитини до молодшої, про любов і про те, що разом ми сильніші.

28. Братик ведмедик – один з найкрасивіших і мудрих мультфільмів. Про індіанця – який став ведмедем. І про те, як Любов зцілила його і не тільки його. Дуже багато там «по-індійски» важливого.

29. Принцеса і жаба – історія про те, що іноді поцілувавши жабу, сам можеш стати жабою. 🙂 Мультфільм про цілісність, красу мрії, про магію і любов.

30. Співай – дуже багато чудової музики. Почуття гумору. Про силу голосу, дружбу і вірність. І про те, що якщо ми знайшли Свій голос. Він буде почутий.

31. Хоробра серцем – і знову про те, що ми можемо бути різними. Про те, що ми завжди шукаємо баланс між хочу і повинні. І про те, сьогодення – що розчаровує і зближує. Дуже добре для сімей з підлітками – особливо, коли мами своїм «занудством» і правилами починають дратувати.

32. Холодне серце (і особливо короткометражка – Олаф і Різдво). Про те, що в кожній силі і емоції – важлива її «оптимальна кількість». І, ховаючись, від інших (насправді, від себе) ми тільки завдаємо біль. Мультфільм про відданість і любов, яка сама по собі є чудом. Олаф і Різдво – про традиції, про те, що створює «наш світ».

33. Аватар – легенда про Аанга – серіал. Є серії, які з дітьми потрібно дивитися обережно, є ті, які викликають захват.

34. Тачки – за кожним героєм там своя історія і терапія 🙂 і можна дивитися просто, як хороший мультфільм, просто радіючи і надихаючись.

35-36. Корпорація монстрів, Університет монстрів – чудово для трансформації страху монстрів, про те, що іноді те, чого боїмося ми – може боятися нас, і про те, що сміх – більша сила. І дружба – страшна сила. Добре, аж страшно.

37 – 38. У пошуках Немо, В пошуках Дорі – про нашу тривогу, про дозвіл дітям пробувати свої сили, про смуток, який викликають втрати, про дружбу, про те, скільки ми здатні робити заради близьких.

39. Секретна служба Санта-Клауса – Різдвяний мультфільм (але для будь-яких сезонів). Про щирість. Турботу. Про те, що всі завжди важливі й всі завжди потрібні. Про суперництво і егоїзм. І про справжню доброту.

40. Полярний Експрес. Новорічний мультфільм. Про віру в чудо.

41. Фердинанд – про право бути Биком і не любити кориди, а любити квіти. 🙂 Про дружбу і турботу.

42. Феї – серія повнометражних мультфільмів – про прийняття своєї майстерності, про дружбу, про близькість, про впевненість і жертовність. Про красиву магію почуттів.

43. Роби ноги – в зграї пінгвінів, де всі співають і шукають свою пісню серця – народжується «особливий» пінгвін. Без голосу. Але він «танцює серцем». І його танець став порятунком для всієї зграї. Зворушливий і мудрий мультфільм.

44. Лелеки.

45. Дорога на Ельдорадо.

46. Мураха Антс.

47. Льодовиковий період.

48. Аладдін.

49. Геркулес.

50. Секрети домашніх тварин.

51. Ріо.

52. Зоотрополіс – дуже люблю цей мультфільм, його потрібно переглядати перед виборами всім дорослим 🙂 але для діток – будьте уважні, є страшні для них сцени.

53. Пісня моря – тільки подивилися цей мультфільм. Акварельно-тонкий. Про силу маминої любові, про сімейні стосунки та цінності, про дружбу, підтримку та самопожертву.

54. Балто – класика – заснований на реальних подіях. Про вірність, відданість Собаки-Вовка.

Джерело: https://zatyshok.net.ua/13691/